Чи втримається Давтян в кріслі “смотрящого” за Запорізькою областю від президента

Про те, що в Україні після приходу до влади Зеленського та його «слуг» з’явився так званий «інститут смотрящих», вже, здається, знають усі. Ганебність цього явища сама по собі посилюється ще й фігурами тих, кого в Офісі президента призначають такими, що «дивляться» за тією чи іншою галуззю чи регіоном. Про це розповідає видання “Антикор”.

І що далі від столиці, то гірше. Хоча у разі «слуг» навіть важко підібрати характеристику, настільки сама партія по собі жахає рівнем членів, що знаходяться в ній. Втім, перейдемо до конкретного «смотрящого» та конкретного регіону. Йтиметься про Запоріжжя та людину, яка там видається «смотрящою» від Зеленського. Наскільки вона така – справа дещо дискусійна, оскільки в системі влади «слуг» навіть із інститутом «дивлячих», які підміняють собою законодавчу, виконавчу та судову владу, порядку немає, як і в усьому іншому. Однак не суть – «що дивиться» він офіційний чи тільки видається таким, головне – чи сприймає його в такому статусі більшість ключових постатей регіону.

Засвітився як «смотрящий» Вемір Суренович Давітян з рік тому, коли почав представлятися таким як місцевим «слугам», так і представникам влади та бізнесу. У розмовах з ними він наполягав на тому, що всі запитання тепер слід вирішувати строго через нього. І нав’язливо розповідав, що він є другом не когось, а самого Давида Арахамії, який очолює фракцію «слуг» у Парламенті.

Крім того, як стверджував Давітян, він має зв’язки в Офісі президента на рівні Кирила Тимошенко, куратора регіональної політики від ВП. Паралельно Давітян наполегливо рекомендував бізнесменам, яким дають змогу вигравати тендери, «відкочувати» йому від 20 до 30% суми тендеру. Причому це стосується не лише поточних та майбутніх тендерів, а й раніше виграних.

Судячи з цифри злодійства, яку озвучив свого часу віце-прем’єр Уруський, Давітян не вимагає позамежного – нагадаємо, за словами Олега Уруського (віце-прем’єра в уряді Шмигаля), лише на «Великому будівництві» крадуть рівно половину виділених із бюджету коштів. Тож ділитися переможцям тендерів є чим, хай не скаржаться.

Але питання в іншому – хто такий Вемір Суренович Давітян, який дозволяє собі відверто наїжджати на еліти регіону? Як виявилося, таке ж ніхто, як і більшість слуг. Звичайно, на відміну від більшості депутатів та міністрів, він має кілька фірм і формально є бізнесменом:

Всі ці фірми мають найрізноманітніші сфери діяльності – видобуток піску, гравію та глини; прокат автомобілів, керування нерухомістю, охоронна діяльність, виробництво тютюну для кальяну. Як фізособа-підприємець Вемір Суренович надає послуги у сфері права.

Але впадає в око, що все це бізнеси з різних сфер. До того ж, неможливо знайти ні рекламу, ні сайти, ні сторінки цих фірм у соцмережах. Як тоді вони ведуть справи?

Втім, як уже давно кимось влучно помічено, присутність у списку санкцій за війну Росії з Україною для представників зеленої влади є розпізнавальним знаком «свій-чужий». Напевно, РНБО і накладає їх, виходячи із цього критерію.

Але, крім цього, фірми Давітяна не вирізняються особливими фінансовими показниками. Це була б його приватна справа, але він любить наголошувати, що фінансує діяльність «слуг» у Запорізькій області. Що, до речі, певною мірою відповідає істині, як не дивно.

Але гроші це не свої. Давітян – просто передавальна ланка. Від свого шефа до слуг. Касир. А шеф у нього аж ніяк не Кирило Тимошенко чи Давид Арахамія. Тому що до Запоріжжя його надіслав кілька років тому широко відомий у вузьких колах дніпропетровський бізнесмен Олександр Петровський (Налекрешвілі), якого, за словами екс-генпрокурора Юрія Луценка, у певних колах називають «Нарік».

Саме від його благодійного фонду «Солідарність» і почав працювати у Запоріжжі Давітян:

Фонд, до речі, теж знаходиться у восьми списках санкцій, викликаних війною Росії проти нашої країни. Але це так, до речі.

А розпочав Вемір Суренович у Запоріжжі дуже мляво – провів від імені Петровського кілька малопомітних акцій, але фурору все це не справило. Однак завдання було виконане – Давітян отримав офіційний фасад для свого перебування у Запоріжжі. І опосередковано це підтверджує той факт, що Петровський чи то подарував йому, чи то дав у користування кортеж із кількох авто на дніпровських номерах із цифрами «0009» та «0001», охорону у півтора десятки людей.

На цих же машинах Давітян почав катати місцевих «слуг», які приголомшили таку увагу «авторитету». Не все, звісно, ​​але більшість, оскільки шісток завжди тішить увагу «великих» чи тих, кого вони приймають за таких. Ну а хто такі представники правлячої партії, здається, пояснювати не треба.

Втім, ця тактика дала свої плоди – через деякий час Давітяна почали сприймати як людину, яка має вплив на кадрову політику ОПУ в регіоні. Як і хто завів його до Арахамії та Тимошенко – можна здогадуватися. Але фраза у тому, що Арахамія – його «давній друг», явно відповідає істині. Про «давню дружбу» Вемір Давітян заявив після того, як його авто було помічено під Офісом президента у момент, коли туди сідав глава президентської фракції. Арахамія теж заявив про «давню дружбу», принагідно заперечуючи будь-яку приналежність свого «друга» до інституту «дивлячих».

Вони так активно заперечували будь-які інтереси у Запорізькій області, що вийшло навпаки. Втім, саме після цих запевнень Арахамії та Давітяна розслідувачі зацікавилися останнім. Масла у вогонь підлила незграбна спроба піарників Давітяна «забити» пошук в Інтернеті матеріалами, в яких Вемір Суренович розмірковує про рейдерство:

Причому зроблено це було незграбно, а бюджет, виділений Давітяном на цей захід, явно «попилен» – статті з глибокодумними міркуваннями Веміра Суреновича про те, що «жертва рейдерів сама в цьому винна», вийшли на якихось маргінальних сайтах типу volnovakha.city та konotop.city. Що вже саме собою насторожувало погляд досвідченого спостерігача.

Втім, скандал, який і не був, власне, скандалом – так, черговий брудний епізод із справжнього життя реального оточення Голобородька – затих сам собою. Просто загубившись у тому пеклі, на яке перетворили «слуги» Україну за кілька років свого правління.

Та й назвати Давітяна таким вже безталанним не можна – удалося йому вклинитися у процес обрання голови Запорізької обласної ради після місцевих виборів 2020 року. Він навіть привозив Кирила Тимошенко до переговорів. Зрозуміло, що насправді Давітян був у цьому процесі збоку – його просто не помічає місцева еліта, але поряд із Тимошенко мелькав. Що дає Давітяну нагоду розповідати свою версію подій.

Таку саму версію він має щодо призначення голови обласної державної адміністрації. За словами Давітяна, саме він «призначив» на цю посаду Олександра Старуха. Але правда полягає в тому, що Вемір Давітян не тільки не міг нікого «призначити», він навіть не міг запропонувати Офісу президента більш-менш відповідну кандидатуру. З простої причини – він чужинець в області, який не має жодного впливу на місцеві еліти.

Але Давітян, схоже, тверезо оцінив свої позиції і звернувся за допомогою до Геннадія Фукса, відомого бізнесмена, екс-заступника губернатора та голови фракції «За майбутнє» у новій обласній раді. Той запропонував свого старого соратника Олександра Старуха.

А Кирилу Тимошенко Давітян доповів, що це “стовідсотково його людина”.

У результаті всі залишилися задоволені – Фукс та його оточення отримали контроль над областю, Кирило Тимошенко заявив, що «швидко та ефективно» вирішив кадрові проблеми у Запорізькій області, а сам Давітян отримав історію, спираючись на яку може тепер усім розповідати, що він «призначив губернатора та голову обласної ради».

Що і призвело його до нинішнього статусу того, хто «дивиться» за областю. Чим закінчиться ця історія – поки що до кінця не ясно. Незважаючи на те, що Давітян тепер входить до Офісу президента та «дружить» з Арахамією, місцеві еліти його не дуже сприймають. І хвалитися йому своїм статусом «дивлячого» швидше поблажливо дозволяють, ніж сприймають його як таке.

Втім, гадати про майбутнє – справа невдячна. Та й прорахувати логіку людей, які волею долі правлять нашою країною, неможливо через відсутність такої у них. Хоча варто згадати, хто стоїть за господарем Давітяна – Олександром Петровським-Нариком. А стоїть за ним та сама людина, що й за нинішнім президентом – Ігор Валерійович Коломойський.

• Як Нарік, Умка та Еміль наживаються на псевдоволонтерстві
• Ексгенерал СБУ та друг Наріка Наумов може отримати притулок в росії за «свідчення проти Зеленського»

Рекламні блоки дають нам змогу залишатися незалежними ЗМІ, а вам - отримувати найсвіжіші новини під ними. Scroll down!