Як рятуються дніпряни під час повітряної тривоги та скільки у місті сховищ

Війна в Україні дала поштовх новому тренду — появі бомбосховищ. Частина підвальних приміщень і підземних споруд, зведених в часи Другої світової, захаращені або перейшли у приватну власність. Після вторгнення рашистів люди почали ховатися будь-де. Як рятуються дніпряни під час повітряної тривоги та скільки у Дніпрі сховищ? Про це та інше розповіли на телеканалі Дніпро TV.

Обережно, крок за кроком дніпрянка Настя Каюда спускається у підвал. Звичайний льох за останні вісім місяців став чи не єдиним укриттям.

«Коли лунала остання така довга повітряна тревога. Десь просиділа тут годин 5. Десь так. Це було, напевно, два тижні тому».

Серед банок з консервацією та ящиками овочів родина Анастасії переховується, коли виє сирена. Місце очікування облаштували необхідним, провели електрику та поставили стільці.

«Запрошую в підвал нашого будинку, в якому ми організувли укриття для місцевих жителів».

Дніпрянин Олександр Петрич радо запрошує до пивниці. У мирні часи, говорить, це був звичаний підвал багатоповерхівки, нині — надійне укриття. Його почистили від бурду, встановили баки з питною та технічною водою, санвузол та місця для перебування людей. Щоб перечекати тривогу, запаслися усім необхідним.

Олександр Петрич, облаштував укриття: «24 лютого я був у відрядженні, то я кинув кліч нашим чоловікам. Перше, що ми зробили — відкрили аварійні виходи, які були захаращені ще за часів ЖЕКу. Ми їх відкрили і зробили проходи в підвалах, як це повинно бути… Зробили відповідальну особу, в якої є завжди ключ і вона знаходиться завжди в будинку».

У Дніпрі зараз близько двох сотень бомбосховищ. Це офіційна статистика. Експерти кажуть: частина укриттів, зведених ще за радянських часів, за 30 років змінили свій статус.

Сергій Логутенко експерт з нерухомості: «У центрі міста було дуже багато бомбосховищ. І проєкт будинків, як будували у сталінські часи, була обов’язкова умова, щоб у будинку обов’язково було бомбосховще. Але під час, коли не змоги утримувати бомбосховища, це був там 95-98 рік. Ці бомбосховища передавали приватним структурам. І зараз там вже комерційні об’єкти, і бомбосховщ там залишилося дуже мало». 

Війна продемонструвала: в Україні не вистачає надійних укриттів. Тому на рівні держави ще влітку прийняли законопроєкт про обов’язкове розгортання мережі бомбосховищ. У тому числі в новобудовах.

Леонід Турчин, заслужений будівельник України: «Якщо починаємо будувати житловий будинок, то проєкт буде тільки тоді затверджений і вважатиметься таким, що пройшов експертизу, якщо в ньому передбачено бомбосховище на кількість людей, яка проживатиме в цьому будинку».

Автори законопроєкту «Про обов’язкові укриття» спиралися на досвід Ізраїлю. Там приміщення завжди напоготові і можуть прийняти мешканців упродовж 12 годин, забезпечивши усім необхідним, розповідає мешканка Хайфи Маргарита Дікінштейн.

Маргарита Дікінштейн, жителька Хайфи: «У нових будинках бомбосховища — це просто додаткова кімната. Ось у нас три кімнати, і четверта кімната — це бомбосховище. Бобмбосховище повинно бути зі щільними дверима, залізними дверима. Вони щільно захлопуються і закриваються. Стіни дуже щільні. Звичайно ж, найбезпечніше — це ось, наприклад, як у торгових центрах, як на місцях роботи — це великі бомбосховища. Не кімнати маленькі, а з великою площею, які розраховані на велику кількість людей. Це вважається самим безпечним, бо вони ще з більш щільними стінами».

Потреба в укриттях зростає, на що вже відреагували будівельні компанії. Інтернет рясніє оголошеннями з пропозиціями, часто-густо — для мешканців приватного сектору.
У самому Дніпрі кількість укриттів збільшать за рахунок сертифікованих спецзупинок, які пройшли випробування на передовій.

Олег Яницький, представник підприємства: «Так виглядає наша захисна споруда, товщина складає 200 міліметрів, виконана з надміцного бетону. Вона може витримати ударну хвилю від будь-якого з існуючих снарядів і кулеметну чи автоматну чнргу». 

Тим часом у Мінрегіоні вже працюють над створенням нових будівельних норм, розповідає Дмитро Дахнєвськи, ізраільський архітектор, який спеціалізується на будівництві бомбосховищ.

Дмитро Дахнєвськи, архітектор: «В Україні, так само як і в Ізраїлі, будуть робитися заходи з огляду на кожну нову споруду, реконструкцію — це захищений простір. Як вежа вони не будуть будуватися, як в Ізраїлі. Аргумент — що трошки інші ракети з росії летять в Україну».

Нині у Дніпрі планують встановити 28 вуличних модульних укриттів. Їх обладнають освітленням і лавами для сидіння. У разі тривоги одночасно тут можуть перебувати щонайменше до сорока осіб.

Рекламні блоки дають нам змогу залишатися незалежними ЗМІ, а вам - отримувати найсвіжіші новини під ними. Scroll down!