Дуб Лазаря Глоби та найстаріша бузина: як живуть у Дніпрі зелені раритети

У великому місті поряд із нами живуть дерева. Так само, як і ми, вони ростуть і дорослішають, хворіють та вмирають. Серед них також є герої та окупанти. Довгожителі стали свідками доленосних історичних подій. Дніпряни трохи знають про зелені раритети мегаполісу. Сьогодні «Наше Місто» розповість про дивовижні та знамениті дерева міста Дніпра та його околиць.

Аборигенам у лісі комфортніше, ніж у місті

На жаль, цивілізація приносить не лише користь, а й шкоду. Люди, які живуть далеко від нових досягнень науки і техніки нерідко фізично і морально міцніше і здоровіше за городян. Багато дерев у неволі почуваються менш комфортно, ніж у рідній природі.

– Одним деревам краще у місті, іншим – ні, – розповідає Вадим Манюк, доцент кафедри географії ДНУ, кандидат біологічних наук. – Важко живеться нашим аборигенам: дубам, кленам гостролистому та татарському, дрібнолистій липі. Це взагалі така тенденція – види, що живуть у природних лісах, у місті почуваються незатишно. Занадто багато негативних факторів. Зате видам-чужинцям у нас, як правило, дуже непогано. Вони легше проростають, легше зростають. Взагалі почуваються як удома. Це карликовий в’яз, американський клен, айлант високий.

Айланти блаженствують, каштани страждають

Не всім зеленим прибульцям вільно на нашій землі. Але є справжні дерева – загарбники, яким городяни зовсім не раді. До таких рослин-окупантів належить, наприклад, китайський айлант високий. Це листяне дерево-довгожитель, що нагадує пальму, може рости і плодоносити до ста років! Його називають по-різному: китайська бузина, рай – дерево, оцтове дерево. Але ботаніки хороших імен для «китайця» не мають.

– Рідкісна гадина! – констатує Анатолій Кабар директор ботанічного саду ДНУ, кандидат біологічних наук. –  Росте де завгодно. Навіть на заводських відвалах Петрівки! Ця зелена погань була занесена до списку із 13 видів, заборонених до вирощування. Проте його зараз у Дніпрі повно.

Фахівці стверджують: айлант може пошкодити каналізацію та фундаменти будівель. У природних екосистемах ця рослина здатна повністю витіснити ендемічні культури, утворивши монокультурну екосистему.

Натомість чудовому каштану, який у рідних Балканах доживає до 300 років, у Дніпрі зовсім не солодко.

– Цим деревам дуже дискомфортно у місті, оскільки всі вони вражаються каштановою міллю, – зазначає Вадим Манюк. – Вони не живуть, а страждають усе життя. Але живуть, не вмирають.

Чому дерева мало живуть?

Зрозуміло, страждають як каштани. Для багатьох дерев сусідство з людиною зовсім не радісне.

– У містах дерева живуть у середньому у півтора рази менше, – вважає Анатолій Кабар. – Чому? Купа факторів, про які навіть не підозрюємо. Часто до зелених насаджень ми ставимося по-варварськи. У нас можна проїхатися бульдозером по кореневим системами дерев. І нічого! А, наприклад, у Німеччині за таке оштрафують – мало не здасться. Заборонено підвішувати до дерев вагу, робити розпірки. Заборонено будь-що прикріплювати, прибивати. Не можна утрамбовувати та складувати землю у зоні крон дерев. На жаль, у нас ці правила далеко не завжди виконуються.

Окремо варто сказати про любителів повідомляти про свої почуття на дерев’яній корі. Хто не зустрічав ці зізнання: «Саша + Олена = кохання», «ДМБ-1986», «Тут був Вася» та інше? Подібний вандалізм мав місце ще за доісторичних часів. Вчені навіть ім’я йому вигадали: дендрогліфи.

Але тільки деревам від такого «мистецтва» лише шкода.

– Через порізи до деревини потрапляють спори трутовиків, – розповідає Ірина Кривуля, дендролог, обласного еколого-натуралістичного центру. – Це гриби-паразити, які повільно, але впевнено починають руйнувати деревину. Трутовики на дереві – ознака вмирання рослин. Тому порізи треба обов’язково законопачувати. Звичайно, хотілося б, щоби їх взагалі не робили.

Наша бузина – найстаріша в Україні

Але навіть у містах окремі дерева мешкають досить довго. Найстарішим деревом Дніпра вважається легендарний дуб Лазаря Глоби, який росте в однойменному парку.

– Це однозначно найстаріший дуб у місті, – зазначає ботанік Вадим Манюк. – Вік його близько 300 років. Існує кілька версій щодо зеленого раритету. По одній, дерево посадив сам Лазар Глоба. По другий – дуб посадили на могилі засновника парку. По третій – Глобу поховали під старим дубом. Яка з гіпотез ближча до істини – невідомо.

Втім, раритет місцевого значення значно поступається за віком дубам із криворізького парку «Веселі Терни», які пам’ятають ще Богдана Хмельницького.

– Нашим дубам понад 500 років, – розповідає Вікторія Тротнер, відомий криворізький ботанік та педагог. – За легендою у тіні цих дубів відпочивав Богдан Хмельницький після битви під Жовтими Водами (травень 1648 – Авт.).

Рекламні блоки дають нам змогу залишатися незалежними ЗМІ, а вам - отримувати найсвіжіші новини під ними. Scroll down!