Замовники терору названі: покарають лише виконавців?

Незважаючи на спроби закрити справу і тиск на потерпілу, в одному з райсудів Дніпра триває розгляд справи про напад минулого року на громадську активістку Наталю Ешонкулову. Підсудних пов’язують із кримінальним авторитетом Сергієм Олійником («Умкою»), авторитетним бізнесменом-меценатом Олександром Петровським («Нариком»), його бізнес-партнером Емілем Арутюняном та колишнім віце-мером Віталієм Мархасіним.

І якщо спочатку на лаві підсудних були лише Андрій Русак та Андрій Чульський два фігуранти, то потім до них приєднався і Руслан Кузьменко. Справа була відкрита за ч. 2 ст. 15 (замах на кримінальний злочин) та ч. 1 ст. 115 (навмисне вбивство) Кримінального кодексу. Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від 7 до 15 років. Перших двох звинувачують у замаху на вбивство, скоєному на замовлення, а третього – у пособництві у злочині, наданні вказівок та транспортуванні нападників.

За розправою справа не стала

Нагадаємо, що у липні минулого року на правозахисницю, голову ГО «Укри» Наталю Ешонкулову напали невідомі. Двоє нападників били ногами по обличчю, зламавши ніс, вибивши зуби, завдавши черепно-мозкову травму, струс мозку та інші каліцтва.

«Я зайшла в коридор на дев’ять квартир і помітила молодих чоловіків міцної статури. Тільки вставила ключ у замкову щілину, як вони напали на мене, і почали бити руками та ногами. Я втратила свідомість. Якби сусіди не вийшли, мене б убили. У руках одного з нападників був ніж, ним він порізав мені палець. Була в шоці, спочатку болю не відчувала. Відчула, що зуби покришилися. Побачила, що підлога в коридорі залита кров’ю. У мене порізане обличчя, зламано носа», – згадує Наталя.

Вона потрапила до лікарні: були операції та тижні госпіталізації. Напад дівчина впевнено пов’язує зі своєю правозахисною діяльністю – зокрема з боротьбою проти рейдерства з боку Віталія Мархасіна, спільника Олександра Петровського.

«Після того, як я написала заяву на «Умку», Віталія Мархасіна, Олександра Петровського, Еміля Арутюняна на мене було вчинено цей напад. Мене побили наріковські виродки. Це все боротьба із бандитами. Ось до чого вона мене довела. Якщо зі мною щось трапиться, я звинувачую у своїй смерті Олександра Петровського, Еміля Арутюняна та Віталія Мархасіна, – розповіла тоді вона. – Я очолюю антирейдерський рух. І серед моїх друзів у соцмережах багато людей, яким я допомагаю, котрі разом зі мною. Я не могла їм показати, що слабка духом. Вони разом зі мною борються з беззаконням, з бандитським свавіллям, злодійством чужого майна».

Наталя розповідала, що ще до нападу писала заяву про те, що суддя Ніколайчук та Мархасін планують замах на її життя. Заяву ухвалили, але кримінальне провадження так і не відкрили.

«У своїй боротьбі я йду законним шляхом: пишу скарги, заяви до поліції, а вони зі своїми липовими документами можуть лише бити та вбивати. Я надсилала всім народним депутатам листа, в якому розповідала про потерпілих від свавілля бандитів. Усього постраждалих 24 сім’ї. Мархасін фігурує у семи справах, «Умка» — у двох, Олександр Петровський – у трьох», – зауважила Ешонкулова.

Одна з тем, яку свого часу порушувала правозахисниця, стосувалася сумнівної передачі майна військової бази у селі Долинське, що за годину їзди від Дніпра.

Її новим власником став дворічний син колишнього заступника мера нашого міста Віталія Мархасіна та місцевої судді Світлани Ніколайчук. Звідки вони знайшли 130 тисяч доларів на придбання цієї ділянки землі невідомо.

Правозахисна організація «Укри» повідомила про факт до Вищої ради правосуддя, яка не прийняла цю скаргу до розгляду, потім поскаржилася до «Агентства з питань протидії корупції», але й звідти реакції не побачили. Далі звернулися до військової прокуратури, яка переадресувала заяву до ДБР.

Мабуть, активність правозахисників у цій та інших темах викликали невгамовний свербіж та їх опонентів, не даючи тихо та спокійно продовжувати звичний бізнес. В результаті наважилися на фізичну розправу руками тих, хто сьогодні намагається зберігати мовчання на лаві підсудних, не називаючи замовників нападу.

Якщо ворог не здається

Як повідомляє Наталія, один із них прямо пов’язаний із Сергієм Олійником – виконував для нього замовлення щодо рейдерства, залякування фермерів, деяких з яких, за чутками, катував і навіть убивав. Другий пов’язаний із першим і паралельно проходить у справі про вбивство, яке роками «успішно гальмувалося правоохоронцями та найчеснішими у світі» судами. Третій підозрюваний є членом організації «Рух вільна частка», яку тісно пов’язують із меценатом. Паралельно залучено до іншого суду за участь у рейдерському захопленні.

За наявною інформацією, обвинувачені наполегливо мовчать, замовників не називають. Їх захищають досить дорогі адвокати. Та й виплачена за замовлення сума начебто значно зросла після того, як було затримано третього виконавця, який міг вивести на замовників.

Наталія Ешонкулова також заявила про те, що вже після затримання третього фігуранта, на неї чинився тиск:

«Для дискредитації мене та моєї родини нам постійно підсилають якихось провокаторів. То якийсь чоловік прямо біля суду простягає мені гроші, сказавши, що я їх втратила, а це все знімає на камеру чоловік із сірого шкоди. Якісь «волонтери» із Західної дуже наполегливо нав’язують свою допомогу. То якісь малознайомі «друзі» пропонують якісь сумнівні угоди. То на вулиці зі мною підходять знайомитись якісь дивні чоловіки – у різні дні, у різних місцях. Якісь псевдо-активісти «з діагнозом» пишуть на мене кляузи, при цьому не забувають позначитися на сторінці Мархасіна в статусі друзів».

Не гребували й повідомленнями із відвертими погрозами. Все це має бути залучено до справи про напад.

«Коло звужується. Навіть обивателю зрозумілі кінцеві інтересанти та замовники. Ось тільки, що далі зробить прокуратура та поліція? Чи можуть встановити те, що зрозуміло кожному з нас? У мене питання до А. Петровського, Е. Арутюняна, С. Олійника. Ви справді вирішили, що загрожувати мені через «ваших друзів» напередодні суду над нововиявленим третім підозрюваним дуже розумно?», – зазначає правозахисниця.

Питання честі до Вашої честі

Інформовані джерела не виключають, що справа про напад могла б просто спуститися на гальмах. Як це вже неодноразово відбувалося в подібних випадках – взяти хоча б напад охоронців Петровського на знімальну групу «Української правди» у Дніпровському аеропорту цього року. Однак зіграла велику роль наполегливість міра Бориса Філатова в прагненні захистити постраждалу і поставити беззаконьників, що зарвалися, на місце.

Незабаром після нападу міський голова звернувся до нещодавно призначеного на той час міністра внутрішніх справ Дениса Монастирського з відповідною вимогою.

«Денисе Анатолійовичу, тепер це справа — справа Вашої честі. Знайти і покарати не просто «биків»-виконавців, а й організаторів та замовників цього огидного злочину. І ще зробити так, щоб Дніпро нарешті зітхнув вільно від ОЗУ, яка окрім грошей, телеканалів та ручних попів обзавелася ще й власними депутатами від партії влади. Так, це справа честі. Для вас. І всіх нас також», – заявляв Борис Філатов.

Також він наголошував, що постраждала публічно назвала основних замовників свого побиття, а весь Дніпро знає, що мали прямий конфлікт.

Що ж, мабуть, те, що відбувається, можна вважати черговим доказом того, що окрім як з боку міської влади реальної протидії криміналу сьогодні чекати нема звідки. Втім, як і захисту городян від беззаконня та терору.