В Дніпрі за підтримки «Благодійного фонду «Геннадія Гуфмана» продовжує працювати Центр для переселенців. Тут з початку війни надали прихисток тисячам людей, які були змушені покинути рідні домівки і переїхати у пошуках нового, мирного життя. Про це повідомили на телеканалі ДніпроTV.
Людмила Трухіна з мамою Галиною Семенівною до війни мешкали у селищі Курахівка Донецької області. Людмила згадує: кілька днів вони перебували під обстрілами, над дахом літали снаряди. Ховалися у будинку.
«Там бомблять усе. Наше селище вже добивають, Мар’їнку усю розбили, Красногорівку, Курахове, Красноармійськ. Людей скільки вбили, удома усі рознесли… О дванадцятій ночі починають обстріл, а що я могла зробити? Маму дотягну в кут, собою прикрию. А від хвилі удар дуже сильний, неначе будинок зараз впаде. Це дуже страшно. Ми днів 4 просиділи в цьому страху. Сестрі двоюрідній у будинок потрапило, дивом встигли в підвал сховатися. А я ж з мамою не заскочу нікуди. Потім автобусами почали вивозити до Дніпра і Запоріжжя. Ми вирішили їхати до Дніпра, тому що мама після інсульту, ближче було сюди. Спасибі велике «Благодійному фонду «Геннадія Гуфмана» за те, що нас прихистили, дали допомогу, за те, що ми тут знаходимося! А у нас і сьогодні щодня стріляють, ось днями одночасно 20 «касет» випустили, люди загинули», – розповідає Людмила Трухіна.
Тільки-но жінки приїхали до Дніпра, заселилися до Центру для вимушених переселенців, який вже півроку працює за підтримки «Благодійного фонду «Геннадія Гуфмана». Волонтерка Ольга Корж розповідає: тут намагаються зробити все можливе, аби люди, які втекли від війни, почували себе не зайвими, адже їм потрібен не лише дах над головою, а й особиста увага з боку співробітників Центру.
«Ми розуміємо, що люди пережили страшні події. Багато хто з них у прямому розумінні слова врятувався, і це, звичайно, наклало відбиток на психологічний стан. Тому ми намагаємося не лише прийняти, поселити, але і вислухати, зрозуміти кожну людину, підтримати добрим словом. Переселенці часто ставляться до нас, як до родичів. Коли вже полишають наш Центр, телефонують, розповідають, як складається їх нове життя. Деяким просто нікуди повертатися. Тривають бойові дії, будинки зруйновані. Ми дуже вдячні «Благодійному фонду «Геннадія Гуфмана» за допомогу в нашій роботі», – говорить волонтерка.
З лютого цього року за підтримки благодійного фонду в Дніпрі та низці об’єднаних територіальних громад області у створених Центрах для вимушених переселенців прихисток та все необхідне для життя надано тисячам людей з Донецької, Луганської, Херсонської, Харківської, Запорізької областей.
