З-поміж вимушених переселенців, які через війну полишили Україну або переїхали в інші регіони, абсолютна більшість мріє якнайшвидше повернутися додому. Зокрема, у пункті тимчасового розміщення для переселенців, який створено у Дніпрі за підтримки «Благодійного фонду «Геннадія Гуфмана», дедалі більше тих, хто повертається із західних областей нашої країни, намагаючись бути ближче до своїх домівок. В цілому ж за період роботи тут прийняли та забезпечили всім необхідним близько трьох тисяч людей. Про це повідомляє телеканал ДніпроTV.
Родина Стіхарних з Вугледару Донецької області саме з тих, хто повертається. Володимир та Ірина виховують двох діточок – десятирічну Владу та п’ятирічного Кирила.
Ірина Стіхарна поділилася важкими спогадами: «Влада мала йти до школи, але вчителька надіслала повідомлення, що навчання не буде, бо почалася війна. Для мене це було важко, а дитині це дуже тяжко було пояснити. Через короткий час прилетів снаряд. Діти дуже злякалися, почали кричати, плакати».
Родина була змушена виїхати з рідного міста. Спочатку дісталися рідних чоловіка в селі Пречистівка Донецької області. Потім Ірина з дітьми поїхала до своїх батьків, які мешкали у Павлівці.
Володимир Стіхарний розповів: «Обстріли майже не вщухали. Більше 12 діб довелося жити в підвалі. Тому змушені були виїхати до Західної України».
Там переселенців прийняли добре, але з часом їм захотілося бути ближче до дому. Тому родина повернулась до Дніпра, де знайшла прихисток у пункті тимчасового перебування для вимушених переселенців. Від березня він працює на базі Центру соціальної відповідальності. За підтримки «Благодійного фонду «Геннадія Гуфмана», волонтерів та небайдужих дніпрян тут для людей обладнані кухня, душові та спальні місця, є усе необхідне.
Ірина Стіхарна зазначає: «У Дніпрі ми добре почуваємося, діти спокійні. Дякуємо Центру Геннадія Гуфмана за те, що нас тут прихистили».
Володимир у мирному житті працював на СТО, тож має навички з ремонту вантажної та військової техніки, хоче надалі працювати, аби допомагати армії.
Яна – волонтерка Центру соціальної відповідальності, в пункті вона з перших днів війни. Дівчина роздає та збирає постільну білизну, прибирає, допомагає переселенцям.
«Пункт було створено задля того, аби ті, хто тікають від війни, – переселенці, біженці – мали змогу перевести дух, перепочити та вирішити, що робити далі. За час роботи пункту допомогу отримали вже близько трьох тисяч людей. Тут вони мали можливість деякий час пожити, отримати продукти харчування, засоби особистої гігієни, одяг тощо», – розповідає Яна.
Зазначимо, що Центр соціальної відповідальності було створено за ініціативи Геннадія Гуфмана під час боротьби з коронавірусом. 2020-го підтримку волонтерів Центру відчули понад 20 тисяч дніпрян. З початком війни волонтери організували адресну допомогу тим, хто її потребує в першу чергу – вимушеним переселенцям, самотнім, літнім людям. Загалом це близько 50 тисяч дніпрян.
