Справа Олександра Водолазького: хто і чому судить полковника ЗСУ під час великої війни (Відео)

Через півтора року найстрашнішої війни військового, який захищав Дніпро і всю країну, бойового командира, полковника Олександра Водолазького переслідують т.зв. “силовики” з ДБР.  Навіть формальний привід звучить абсурдно: нібито командир 128-ї бригади ТрО “перевищив службові повноваження”, коли у страшному березні 2022 року наказав створювати оборонні споруди у Дніпрі, який захищала військова частина. Однак з’ясувалося, що де-факто претензії до військового за допомогою дбр-івців висувають фірми, тісно пов’язані з оточенням олігарха Коломойського, які банально прагнуть великих грошей. А ще – показати, “кто в доме хозяин”. Про все докладніше – в нашому матеріалі.

“Всі мої дії були спрямовані на захист Дніпра та безпеки громадян”.

Тривожні тижні кінця лютого – початку березня 2022 року назавжди залишились в нашій пам’яті. Ворог напав та стрімко просувася з півдня, півночі, сходу. Навалу героїчно відбивали ЗСУ та підрозділі Сил оборони. В Дніпрі влада та громадськість серед перших в України чітко відреагували на загрозу.

– Вже 26 лютого ми почали формувати наш бригаду Територіальної оборони, – розповідає про ті події в інтерв’ю «Наше місто» полковник Олександр Водолазький.

Кадровий військовий з величезним досвідом, він ще взимку 2021-22 рр. разом з однодумцями планував, якою може бути оборона Дніпра та області у разі ворожого вторгнення. Хоча найвище керівництво країни в той час всіляко заспокоювало людей, запевняючи, що нічого не буде, а в травні поїдемо на шашлики…

Тож одразу після повномасштабного нападу досвідчений полковник Водолазький разом зі Штабом оборони Дніпра та обласною ВА заходився вживати заходи з оборони міста та краю.

– В той момент ворог вже стояв під Запоріжжям, наблизився до Кривого Рогу, – згадує події кінця лютого – початку березня пан Олександр. – У разі найгіршого розвитку подій ворожа бронетехніка могла маршем за 2-3 години дістатися до Дніпра з боку Запорізької області. Тобто  лишилися б кілька годин, щоб вжити оперативних заходів для безпеки міста та містян…

Був складений план оборони міста, затверджений керівництвом Міноборони, Дніпро ОВА, Штабом оборони Дніпра. Серед інших найважливіших завдань бригада ТрО на чолі з паном Водолазьким розпочала оперативно створювати укріплення в Дніпрі та на околицях міста.

– Ми вже сформували першу роту ТрО, встановили перший блокпост на одній з важливих трас за містом, – розповідає полковник.

В місті та поблизу зводились загородження, блокпости, взводні опорні пункти. Особливу увагу звертали на Набережну. Адже, якби ворог будь-яким чином переправився з лівого на правий берег, то доволі швидко міг би захопити ключові керівні структури, сконцентровані на правому березі.

– Враховували точки, де ворог міг висадити ДРГ. Обирали найбільш вразливі місця, щоб створити укріплення та не пропустити противника. Локації були віддалені від житлових будинків, аби убезпечити містян, – згадує пан Олександр.

Загалом було створено близько 60 точок оборони по всьому місту.

Полковник Водолазький підкреслює: так, в умовах оголошеного в державі військового стану певні ділянки землі  для створення укріплень на абсолютно законних підставах використовувалися для потреб оборони. Які були першочерговими. Варто зазначити: власники ділянок згідно із законодавством отримають від держави компенсацію (протягом 5 бюджетних періодів).

– Усе виконувалось відповідно до встановленої процедури. Фахівці штабу бригади, які вели цю роботу, старалися з’ясувати, кому належить певна ділянка, оформлювали усі документи згідно з законодавством, щоб не було проблем у майбутньому, відпрацьовували комплексно всі питання,  – згадує полковник.

Варто зазначити: для потреб оборони в той момент використовувалося багато ділянок, жодних нарікань з боку власників не було. А приводом для карної справи, якою тиснуть військового зараз, стали претензії, які заявили лише дві дніпровські комерційні фірми – ТОВ Квартал-груп та “Естейт Сіті”. Яким, до речі, належать навіть не земельні ділянки, а лише іржаві металоконструкції та старий сарай, які стоять на де-факто комунальній землі.

А причому тут оточення Коломойського?

Фірми ТОВ “Естейт Сіті” та ТОВ “Квартал-Груп”, претензії яких стали основою для кримінального переслідування полковника Водолазького з боку ДБР,  повʼязані з “приватівським” оточенням олігарха Ігоря Коломойського, який наразі перебуває у судовому процесі та знаходиться під вартою.

Як випливає з реєстрів, серед засновників ТОВ “Естейт Сіті” – Олексій Олександрович Дубілет, ймовірно – родич екс-очільника Приватбанку Олександра Дубілета, проти якого розслідується кілька карних справ. Також сам Олександр Дубілет та екс-заступник голови Правління Приватбанку Володимир Яценко в минулому були засновниками фірми ТОВ “Естейт Сіті”.

А контактні дані ТОВ Квартал-Груп взагалі співпадають з контактами одного з бізнесів Володимира Яценка. Проти нього відкривалися карні справи через вивід коштів з фінустанови, у 2021 р. його затримувало НАБУ при спробі втечі з країни. Втім наразі Яценко виїхав з України як “особа з інвалідністю 2-ї групи” та не повертався.

акож є відомості, що в одна з цих фірм пов’язана із сумнозвісним  “авторитетом” Олександром Петровським (“Нарік”), який з початком війни вочевидь незаконно втік з країни.

Фірми з орбіти олігарха як завжди ініціювали кілька паралельних судових процесів, щоб домогтися чималих грошей та/або отримати майно. Приміром, в Господарському суді міста Києва триває розгляд справа щодо звернення “Естейт Сіті” та “Квартал-Груп” до військової частини і Дніпровської міської ради про скасування наказів та актів погодження відчуження майна.

Військового переслідують в інтересах людей Коломойського?

В той час, на початку весни 2022 р., як усі добре пам’ятаємо, люди масово їхали з міста. Сідали в авто та поїзди жінки з дітьми, літні люди, втім виїжджали подалі  й чоловіки – комерсанти, деякі чиновники, силовики.  Мотивацією яких в т.ч. було “тримати фронт” в тихому Закарпатті чи взагалі – за кордоном. Тож, вірогідно, з цих причин  власників зазначених ділянок, які зараз висувають претензії, навесні 2022-го просто не знайшли.

Втім вже за кілька місяців, коли Збройні сили втримали ворога та навіть звільнили Київщину та Чернігівщину,  ситуація трохи нормалізувалася, “герої західних фронтів” почали повертатися до відносно  мирних міст, куди захисники не допустили ворога.

– Несподівано з’явились якісь посадовці, чиновники, які стали висловлювати свою точку зору з різних питань, – згадує пан Олександр. – Чиновники приїхали із-за кордону і хотіли показати свою потрібність. В той час комісії з перевірками до військової частини їхали одна за одною. Це відволікало дуже багато часу

В травні 2022 р. силовики відкрили кримінальну справу – щодо нібито перевищення влади полковникм Водолазьким у зв’язку з вилученням майна без наявності погодження Дніпровської міської ради. Нагадаємо, це було зроблено задля створення укріплень. Про справу щодо нього командир 128-ї бригади ТрО, яка в той час вже була на передньому краї, дізнався від військового керівництва. З того часу силовики дуже неквапно працювали над справою, створюючи безліч складнощів для бойового командира, відволікаючи його на слідчі дії та судові засідання.

– В той час я керував військовою частино, – згадує Олександр Водолазький. –  При цьому приходилося давати покази, відвідувати судові засідання. Дякуючи адвокатам вдавалося не їздити геть на всі суди, бо інакше не було б часу займатися управлінням бригадою.

Окрім судової волокіти відбувалися феєричні як для військового часу випадки. Так, слідчий ДБР п.Мішуровський на догоду адвокату Філімонову, що представляє фірму з орбіти Коломойського, розкрив місце розташування військової частини (!), що є військовою таємницею. Оприлюднення такої інформації само по собі є тяжким злочином, особливо – у військовий час.

Як зазначалося, з ініціативи зазначених фірм, пов’язаних з оточенням олігарха Коломойського, з’явилися інші справи – адміністративні, цивільні, в рамках яких вимагались зокрема компенсації від військової частини,  скасування рішення про вилучення майна  та ін.

Тактика – доволі звична для приватівських структур. Як відомо, після націоналізації вже державний Приватбанк був буквально атакований десятками судових позовів від фірм з орбіти екс-власника – олігарха, які постійно намагаються використовувати суди для задоволення власної жадібності.

Важливий факт:  фірмам, які вимагають компенсації, належить власне тільки майно , а власне земельні ділянки – не належать. Цю важливу обставину наголошує адвокат Дар’я Кияненко,  яка захищає полковника Водолазького від незаконного кримінального переслідування, а також представляє військову частину в паралельному судовому процесі.  Фірми, які нібито мають претензії щодо порушень їх прав, не мають жодних договорів оренди на ці земельні ділянки.  Земля знаходиться у комунальній власності – у власності громади Дніпра.

Тож ще раз загостримо увагу. На локаціях розташовані старі іржаві металоконструкції (колишнього клубу “Пілот”) та сарай, жодних ознак комерційної діяльності чи якихось торгових об’єктів там не було. Тож ДБР у своєму прес-релізі відверто викривило факти, наголошує правозахисниця.

Варто зазначити, що згідно до законодавства після відчуження майно відноситься до сфери підпорядкування Міноборони, а за вилученні земельні ділянки їх власники отримають компенсації протягом 5 бюджетних періодів. Компенсація за використання двох зазначених локацій – це 7,6 млн грн, сума, яка була визначена під час відчуження. Втім вже зараз в рамках кримінальної справи йдеться про якісь міфічні 21 млн грн (!), які за результатами дуже сумнівної експертизи нібито мають отримати фірми олігарха за вилучення майна….

– В цій ситуації я не розумію суті злочину, – зазначає Олександр Водолазький. – Питаю в слідчого – в чому фактично мене звинувачують? Той не може чітко та зрозуміло пояснити і щось каже про “перевищення службових повноважень”… А в чому конкретно перевищення? Не можуть пояснити…

Захисникам України потрібен захист суспільства та держави!

Ситуація – шокуюча. Де-факто силовики з ДБР переслідують бойового командира задля задоволеня комерційних інтересів фірм з орбіти Коломойського, наголошує сторона захисту полковника Водолазького. До речі, у заплутаній структурі власності цих компаній простежуються інтереси осіб з оточення скандально відомого кримінального авторитета Петровського (“Наріка”).

Судові процеси, інспіровані фірмами олігарха, та пов’язане з цим кримінальне переслідування бойового командира (!) показують, наскільки ницими та мізерними є люди, які колись раніше претендували на статус т.зв. “еліти”:

– Хтось з початку вторгнення постійно працював для оборони, віддавав все для допомоги ЗСУ, Силам оборони, – каже Олександр Водолазький. – Безліч свідомих, порядних людей не жаліли ані майна, ані землі, віддавали автівки, будматеріали та багато іншого. Втім дехто захотів скористатись війною у власних інтересах,  вирішити якісь свої  питання. Приміром, забрати землю, або щось там будувати. Вірогідно, в них якісь такі наміри…

Персонажі, які раніше вважали себе “господарями” Дніпра, в такий спосіб – через переслідування захисника України – хочуть не лише здерти великі гроші, а й нахабно показати, “кто в доме хозяин”. Використовуючи “дружні” суди та “лояльне” місцеве ДБР у власних інтересах.

В 2023 р. через безкінечну судову тяганину та переслідування силовиків полковник Водолазький був змушений піти на пенсію: “Вже втретє”, – посміхаючись, каже він.

До речі, через те, що “приватівські” фірми намагались стягнути з пана Водолазького особисто (!) мільйони гривень компенсації, однією з проміжних судових ухвал було заарештовано його рахунки, включаючи й рахунок пенсійної платіжної картки. Такі дії – нонсенс, зазначає адковат Дар’я Кияненко, якій вдалося врешті зняти арешт.

Наразі 22 листопада має відбутися засідання суду апеляційної інстанції, під час якого сторона захисту та прокуратура мають оскаржити попереднє судове рішення про запобіжний захід, розповідає правозахисниця. Втім не виключено, що вітчизняна Феміда на догоду силовикам знову спробує запроторити бойового командира за грати…

Переслідування полковника Водолазького викликало серйозний суспільний резонанс. На захист захисника України стали свідомі громадяни, в першу чергу – дніпряни, які добре знають та поважають військового:

– Міністерство оборони цілковито мене підтримало, зазначивши, що в момент створення оборонних споруд я діяв згідно до законодавства. Мене підтримали військові, волонтери, громадські діячі, журналісти, – з вдячністю згадує Олександр Водолазький. – Багато людей звонили, писали – сотні, може тисячі. Пропонували підтримку. Адже люди добре відчувають, де правда,  де справедливість, а де брехня.

Громадськість в Дніпрі обурена переслідуванням полковника Олександра Водолазького та вимагає припинити тиск на командира, який створив дніпровську бригаду ТрО, захищав місто  та всю Україну. Суспільство все сильніше турбує той факт, що на другому році великої війни відношення чиновників та силовиків (які вдало пересиділи найстрашніші місяці) до справжніх захисників України виглядає м’яко кажучи недобре, а це викликає серйозну напруженість.

– Керівництво держави має прийняти рішення: або країна воює, військо захищає нашу землю, або займаємося зведенням рахунків, – зазначає полковник Олександр Водолазький. – Держава має стати на військові рейки. Все має працювати на захист держави, на забезпечення Сил оборони. А зараз на військових тиснуть за те, що вони виконують свої обов’язки. Втручання цивільних силових органів досить негативно впливає на ведення бойових дій.

Офіцер впевнений – саме Президент України, який є Верховним Головномандувачем, має зробити рішучі кроки та ухвалити відповідні рішення, щоб ні в кого не було жодних сумнівів: все в державі буде спрямовано на захист країни, а військові матимуть від держави захист та повагу.

Штрихи до портрету

“Все моє життя пов’язане з військовою службою”

–  Під час розпаду СРСР ніс служби в Закавказзі, в Ахалкалакі. В той момент нам, військовослужбовцям колишньої радянської армії, дуже сильно пропонували залишатися. Адже фактично саме на вихідцях з України трималися збройні сили колишнього СРСР.

Однак я разом з більшістю військових-українців повернувся на Батьківщину. Служив в Українській армії з 1992 р. до 2002 р., коли вийшов на пенсію (в перший раз). Займався підприємництвом.

В 2014 р., коли почалася війна проти нашої держави на Донбасі, повернувся до захисту країни: мені доручили сформувати 43-й Окремий мотопіхотний батальйон, 90% наших військових були з Дніпра. З жовтня 2014 р. перебував в зоні АТО, до 2015 р. керував батальйоном. Вийшов за станом здоров’я на пенсію.  Потім обирався депутатом обласної ради. Працював керівником обласного комунального підприємства.

Взимку 2022 р., за кілька днів до ворожого вторгнення, ми з однодумцями почали обговорювати ситуацію та планувати дії.  24 лютого 2022 року вночі не спав, чекав, що почнеться війна. Хоча керівництво держави усім тоді казало, що “все буде нормально”.

Мені запропонували сформувати бригаду ТрО, в якій більшість військових були з Дніпра та області. Бригада тримала передній край оборони, окремі підрозділи брали участь у звільненні Харківщини.

В моїй родині військова служба – дуже почесна. Мій син Андрій – військовослужбовець, служить у ЗСУ, має звання майора. Двоє онуків – студенти, вступили на військову кафедру, проходять заняття. Отримають звання та будуть брати участь у захисті держави.

Авторитетна думка

Дар’я Кияненко, адвокат, представляє інтереси полковника Олександра Водолазького:

– 22 листопада в суді апеляційної інстанції буде розглядатися  скарга щодо запобіжного заходу. Ми подали скаргу про скасування нічного домашнього арешту. Втім офіс Генпрокурора намагається домогтися запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тобто запроторити полковника за грати, відправити в СІЗО.

Загалом щодо справи можу зазначити: всі дії полковника відповідають нормам законодавства, зокрема  – про порядок передачі примусово вилученого майна.

Ми звертались до слідчого і прокурора, щоб прояснити, в чому вони вбачають “перевищення службових повноважень”? В Печерському суді Києва полковник заявив клопотання до прокурора з вимогою роз’яснити суть обвинувачення. Однак ДБР таку інформацію не повідомляє. Не надає необхідні матеріали. Фактично позбавляє Олександра Водолазького права на захист.

Постає питання: кому вигідна така ситуація? А якщо розглядати ширше – кому вигідно паплюжити законність дій командира, щоб створювалося негативне ставлення суспільства до наших військових? Чи це не відверті дії у ворожих інтересах?

Чому полковника звинувачують в тому, що він нібито “відчужив майно” на користь якихось певних міфічних “третіх осіб”? Кому вигідно, щоб військового, який сформував бригаду для оборони Дніпра, запроторили в СІЗО? Щоб військові боялися використати всі надані їм повноваження  для захисту держави?

Тож наразі є багато питань, на які немає відповідей.

За матеріалами Наше Місто.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Рекламні блоки дають нам змогу залишатися незалежними ЗМІ, а вам - отримувати найсвіжіші новини під ними. Scroll down!

Приєднуйтесь також до 49000 в Google News. Слідкуйте за останніми новинами! Приєднатися
logo-bottom
© 2024, всі права захищені 49000.com.ua
Вгору

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: