49000 Полная версия страницы

Родина Пшигоцьких: фінансові проблеми, бізнес-інтереси та проросійські настрої

Сергій Пшигоцький

Родина Пшигоцьких є однією з впливових бізнес-родин у Запоріжжі. Вони контролюють такі активи, як ПАТ “Запорізька кондитерська фабрика”, і активно беруть участь у політиці та економіці регіону. Однак їхні фінансові труднощі, пов’язані з штучно зробленими боргами перед кредиторами, а також продовження ділових відносин з Росією викликають значні суперечки в суспільстві. Відкрито проросійські заяви Сергія Пшигоцького ще більше загострюють ситуацію, ставлячи під сумнів їхню лояльність до України в умовах війни. Про це повідомляє 49000.

Проросійські погляди Сергія Пшигоцького

Сергій Пшигоцький відкрито висловлювався на підтримку культурної та історичної єдності України і Росії. Він заявляв, що “ми всі пішли з Київської Русі… нас пов’язує єдиний культурний, духовний і мовний простір”, натякаючи на важливість співпраці між двома державами, навіть попри поточний конфлікт. Ці погляди створили негативний резонанс в українському суспільстві, особливо в умовах російської агресії.

Інцидент із ножем: прояви агресії

У червні 2017 року Сергій Пшигоцький потрапив у гучний скандал, коли під час конфлікту із дружиною в Дніпровському районі Запоріжжя він кинувся з ножем на перехожого, який втрутився, щоб зупинити сварку. За даними місцевих джерел, поліція прибула на місце події та затримала Пшигоцького за агресивну поведінку і напад. Цей інцидент викликав обурення серед громадськості та посилив дискусію про поєднання політики з криміналом у його діяльності.

Фінансові проблеми та виведення коштів

Запорізька кондитерська фабрика стикнулася з серйозними боргами перед багатьма кредиторами та серед них опинився також і державний банк ПАТ “Укргазбанк”. Борги перед банк ПАТ “Укргазбанк” становлять понад 15 мільйонів гривень. Родина Пшигоцьких, незважаючи на ці труднощі, продовжує виводити активи через різноманітні  компанії,які надають такі послуги, що викликає обурення в українському суспільстві. В умовах війни такі дії можуть розглядатися як підрив економічної стабільності країни та уникнення відповідальності перед державою​ та армією.

Роль Богдана Пшигоцького

Син Сергія Пшигоцького, Богдан Пшигоцький, був зареєстрований депутатом Запорізької обласної ради, зайнявши місце колишньої депутатки, яка співпрацювала з окупантами. Богдан активно допомагає своїй родині у веденні бізнесу, використовуючи своє політичне становище. Його роль у місцевій політиці зміцнює позиції родини, надаючи можливості для збереження та розвитку бізнес-інтересів навіть в умовах військової навали. Для багатьох українців така ситуація видається несправедливою, адже хлопці його віку беруть участь у бойових діях, а він продовжує політичну кар’єру та підтримує бізнес сім’ї​.

Куди дивляться правоохоронні органи, коли країна воює?

Ситуація з родиною Пшигоцьких викликає гостре обурення серед громадян України. Коли держава веде війну за своє існування, кожен громадянин та бізнес має підтримувати її економічно, соціально й політично. Проте, замість спрямування своїх ресурсів на підтримку країни, родина Пшигоцьких не тільки накопичує борги перед українськими банками, а й активно виводить кошти, позбавляючи економіку потрібних капіталів. При цьому, відкриті проросійські погляди голови родини та його поведінка, що підриває національні інтереси, лишаються без належної уваги з боку правоохоронних органів.

Виникає питання: чому правоохоронні структури дозволяють подібним бізнесам підривати українську економіку? Куди спрямована їхня увага, коли подібні особи, замість патріотичної підтримки, вибудовують схеми для уникнення зобов’язань перед державою? У той час, як прості громадяни та молоді люди ризикують своїм життям на фронті, інші, використовуючи своє положення та зв’язки, підривають економічну безпеку країни. Така бездіяльність правоохоронних органів ставить під сумнів їхню здатність забезпечити справедливість і порядок у найскладніший для України час.

Подібні дії під час війни є зрадою національних інтересів, і відсутність реакції лише поглиблює недовіру до державних інституцій.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Exit mobile version