Протягом останніх двох десятиліть кількість державної землі значно скоротилася в багатьох країнах. Незважаючи на це, сотні тисяч гектарів все ще залишаються об’єктом бажання для ділків, чиновників та бізнесменів, які прагнуть отримати прибуток від державних активів.
Практично кожне державне підприємство, що володіє землею, вимагає уважного контролю. Навіть такі великі установи, як Національна академія аграрних наук зі своїми сотнями тисяч гектарів землі, не уникають втягнення в корупційні скандали.
Однією з таких історій є справа дніпровської агрофірми “Наукова”, яка вже у 1990-х роках стала відомою через аферу з українським прем’єром Павлом Лазаренком.
Поки фірма перебувала в стані банкрутства, її активами користувалися компанії, пов’язані з групою “Приват” Ігоря Коломойського. Проте, коли уряд вирішив передати фірму та її 15 тисяч гектарів землі Фонду держмайна у 2023 році, бенефіціари “Наукової” вжили несподіваних заходів.
У 2019 році було заявлено, що в Україні залишилося 10,4 мільйона гектарів державної землі, але це виявилося неправдою. Точна кількість залишеної державної землі залишається невідомою. Ініціативи уряду стосовно передачі державних агрофірм Фонду держмайна та обмеження прав постійного користування для держпідприємств можуть бути спрямовані на протидію порушенням та розкраданню, що регулярно виявляються в Національній академії аграрних наук.
Змагання за землю: група “Приват” проти Фонду держмайна
У січні 2023 року уряд передав у відання Фонду держмайна декілька державних підприємств, серед яких було і агропідприємство під назвою “Наукова” із боргом близько 300 млн гривень.
Майже негайно після цього агропідприємство оскаржило в суді акт передачі єдиного майнового комплексу підприємства (усі активи, за винятком земельних) і вже двічі виходило переможцем. Судові суперечки тривають: 26 жовтня Верховний Суд розпочав розгляд касаційної скарги, поданої Фондом держмайна.
Єдиний майновий комплекс “Наукової” (без земельних активів) внесено до списку об’єктів малої приватизації. Однак у Фонді держмайна заявляють, що підготовку його до продажу можна розпочати лише після скасування заборони на управління та приватизацію “Наукової” Верховним Судом. Остаточно продати цей майновий комплекс буде непросто, оскільки потенційний покупець не матиме жодних пільг чи гарантій стосовно використання основного активу компанії — земель.
Агрофірма розпоряджається 14,5 тис га землі. Ці ділянки розташовані одразу за межею міста Дніпра, у Дніпровському районі.
Зміни до Земельного кодексу змінили правила користування землею для державних підприємств. Проте у випадку з “Науковою” це може не враховуватися. Якщо держпідприємства, зокрема ті, що передаються до Фонду держмайна, не зможуть відповідати новим вимогам, їхні землі будуть винайматися на земельних аукціонах за участю всіх бажаючих. За оцінками Ростислава Шурми, це принесе державі додатково не менше 3 млрд гривень щороку.
Законодавці прагнули перевести користувачів державної землі на ринкові умови. Здається, такий самий шлях мала б обрати і “Наукова” після переходу під контроль Фонду держмайна. Проте у них знайшли спосіб обійти ці зміни. Справа в тому, що нові правила постійного користування землею не розповсюджуються на певні категорії громадських організацій, і “Наукова” вирішила скористатися цим виключенням.
Зокрема, громадські організації осіб з інвалідністю, а також їхні підприємства можуть отримувати право постійного користування державною землею. Це не лише дозволяє їм безстроково користуватися землею, а й сплачувати до місцевих бюджетів лише 1% від нормативно-грошової оцінки ділянки, що значно менше, ніж річна оренда таких ділянок за звичайних умов.
Непокоєння виникло в історії “Наукової” з появою громадської організації “Інвалідів карітас”, яка з’явилася як спроба отримати землі агропідприємства через своє агропідприємство “Врожай перемоги”. Ця громадська організація подала звернення до місцевих сільських рад із проханням передати їй в постійне користування ділянки “Наукової”. Такі спроби були відхилені, оскільки ділянки перебувають під управлінням Держгеокадастру, і місцева влада не має права приймати рішення про їх передачу.
“Врожай перемоги” звернувся до суду з позовами щодо скасування рішень сільрад та вимагання передачі йому земельних ділянок у постійне користування. Справи потрапили до одного судді, Романа Голобутовського. Однак суд зупинив обидва провадження, оскільки сільради в суді намагаються визначити власників суперечливих ділянок через Держгеокадастр і використовувати це в справі щодо банкрутства “Наукової”. У разі успіху сільрад це відкриє можливість “Врожаю перемоги” претендувати на земельні ділянки.
Громадська організація “Інвалідів карітас” зареєстрована у 2019 році, і вже має історію судових суперечок, зокрема з державним Приватбанком. Керівником організації є Сергій Дорошенко, який раніше працював або мав стосунок до структур, пов’язаних із “Приватбанком”. Судячи з публічної інформації, Дорошенко також був пов’язаний із Приватбанком до його націоналізації.
На жаль, деталей щодо діяльності “Інвалідів карітас” не вдалося знайти у відкритих джерелах, за винятком судових справ. Аграрне підприємство “Врожай перемоги”, пов’язане з громадською організацією, має свого директора Сергія Букреєва. Букреєв також відомий як громадський активіст та учасник АТО, а його ім’я з’являлося в контексті охорони ТЦ “Приозерний” у Дніпрі, який має зв’язок з колишніми власниками Приватбанку та його топ-менеджментом.
Як “приватівці” заробляють на “Науковій”
Розглянуті громадські організації – не єдині компанії в історії “Наукової”, які пов’язані з “Приватом”. Фінансові звіти агрофірми свідчать: за 2022 рік “Наукова” отримала близько 140 млн грн доходу від реалізації продукції, але все одно декларує збитки. У звітах, зокрема, зазначається, що собівартість реалізованої продукції сягає понад 130 млн грн. Це свідчить про те, що агрофірма не надто ефективна.
Це й не дивно, адже “Наукова” регулярно продає на аукціонах “біологічні активи” – засіяні ділянки, на яких ще не зійшов урожай. Такий спосіб торгівлі несподіваний для аграрного ринку, де зазвичай продають і купують зібраний урожай.
По-перше, такий лот може бути суттєво дешевшим за кінцеву продукцію. До того ж, ймовірно, ціна на такий лот формується виходячи з обсягу витрат на посів, тобто підприємство від таких продажів не заробляє.
По-друге, продаж біологічних активів не дозволяє об’єктивно оцінити, якою має бути стартова ціна. Таку оцінку, як пояснили ЕП в Приватбанку, замовляє ліквідатор. Хоча кредитори, передусім Приватбанк, затверджують ціну лота своїм підписом, вже ніхто не перевірятиме, наскільки вона відповідає дійсності.
Навіть із зменшеним штатом, який складає чотири працівники, зокрема двоє, ймовірно, директор та бухгалтер, “Наукова” продовжує засівати великі площі. Запитання щодо цього ЕП адресувала ліквідатору “Наукової”, Олександру Чикильдіну. Проте він не надав вичерпної відповіді, періодично відмовляючись спілкуватися.
Часто обговорювані лоти “Наукової” активно купує ТОВ “Кодацьке агро”. 29 серпня агрофірма виставила на продаж 18 лотів на майже 3 тисячі гектарів. Усі лоти були придбані виключно цим ТОВ, єдиним учасником торгів. Аналогічна ситуація має місце й на інших аукціонах у 2022-2023 роках.
За даними YouControl, власником 94,99% ТОВ “Кодацьке агро” через фірму “Агроцентр-плюс” є “Інвалідів карітас” – та сама організація з орбіти групи “Приват”, чиє дочірнє підприємство намагається отримати землі “Наукової”. Здається, покупка “біологічних активів” є неабиякою інвестицією, оскільки, на відміну від “Наукової”, “Кодацьке агро” за 2022 рік показало чистий прибуток в розмірі 10 млн грн.
Директор “Кодацького агро” Сергій Рожковський у коментарі підтвердив, що компанія “деякий час надавала послуги агрофірмі “Наукова” з вирощування зернових та інших культур на підставі договорів про надання послуг”. Проте він відмовився уточнити, на яких саме площах і які періоди виконувалися роботи.
Навіть при опитуванні народного депутата з фракції “Слуга народу” Мар’яна Заблоцького до “Наукової” не надали відповіді, а надана НААН відповідь не містила вичерпної інформації про обробіток земель “Наукової” третіми особами на підставі договорів та робіт, що виконуються на цих землях.
Судовий опір, який виявляє “Наукова” та пов’язані з нею компанії, свідчить, що зруйнувати схеми, які будувалися на цих полях десятиліттями, буде непросто. Навіть якщо ця агрофірма є однією з найбільших у структурі НААН, крім неї існують десятки інших, чиї землі за схожими схемами можуть використовуватися не державою.
Але основною загрозою для корупційних оборудок є відсутність чітких даних про те, скільки державної землі залишилося. Доки вона не буде передана в державний земельний банк, існує ризик, що ще багато площ може непомітно зникнути.
За матеріалми Дніпро Оперативний