29 вересня в межах книжкогового фестивалю Book Space з дніпрянами зустрілася Ірена Карпа, музикантка, письменниця, журналістка, а віднедавна – ще й дипломатка.
– Ірено, як вам Дніпро?
– Це місто моєї юності, часто їздила сюди до друзів в гості, мало не кожні два-три місяці. Хороше місто, велике. Я ж родом з невеликого містечка, тому у вас я завжди зауважую простір.
– Чому ваша сьогоднішня зустріч називається «Як із панк-зірки стати дипломаткою і не втратити себе»?
– Тому що дуже важливо себе не просто не втратити, а якось винаходити щодня. Нас же завжди вчили, що варто обрати собі якийсь шлях і йти ним далі. Але в житті може всяке трапитись, і що ти будеш робити? Надто, всяке може трапитись в дорослому віці. І тут уже, з одного боку, можна впадати у відчай, а з іншого – ти ж дорослий, візьми та щось собі зроби! Навчись нового врешті-решт. Це новий досвід і це цікаво. Точно цікавіше, ніж в дитинстві, коли тебе тягнуть на танці, а ти гадки не маєш, навіщо воно тобі.
– Як воно – бути дипломаткою?
– В мене в Парижі десь лежить ціла купа речей: «спідниці-олівці», якісь туфлі, блузки, лежать разом із цінниками. Я якось пішла закупити собі гардероб та так і покинула обновки в шафі. Одягаюсь в те, що зручно. Бо мені ж треба працювати. А як добре працюватимеш, якщо тобі не комфортно? Але речі – то таке. З дипломатією, звісно, складніше. Є ціла купа різних протокольних речей, що не змінювались десятиліттями, і ти змушений зараз із ними мучитись, бо не створили поки що нових протоколів. Так і працюємо.
– Як ваші діти ставляться до того, що в них така активна мама?
– Нормально ставляться. Залишились у Франції, я поїхала сюди, а до дівчаток приїхала моя мама. То в них там все добре, уроки вивчені, голови помиті. Вони ж подорожували зі мною змалечку, зі свої півтора та двох з половиною рочків. Майже нічого не пам’ятають. Люблять розказувати, що коли ми були в Індії, то там по вулицях ходили леви. Але ж то насправді не леви були, а слони.
– Хто, на вашу думку, краще може представити Україну у світі: відомі люди чи просто ті, хто має відмінні комунікативні навички?
– В мене є кум, в якого англійська на рівні «How are you?” і “How much is this?». Але коли ми були в Непалі, де робоча мова –англійська, то йому з місцевими порозумітися було найлегше. Бо, насправді, ні непальці, ні кум, англійської не знають, але мають велике бажання якось домовитись. За кілька днів офіціантка, що в неї кум щоранку замовляв каву, вже віталася до нас «Доброго ранку!». Тому я думаю, справа тут не стільки в тому, відомий ти чи ні, і не в твоєму рівні знання іноземних мов. Найголовніше – бажання комуні кувати. А все інше можна організувати.
– Якими новими книжками порадуєте нас невдовзі?
– Незабаром вийде мій новий роман про життя чотирьох українок у Парижі. Це така історія про зворотній бік мрії. Адже всі хочуть поїхати геть із України, і багатьом це навіть вдається. Але от що за життя починається по той бік мрії – нікому точно не відомо. А я просто намагалася викласти свою версію. Обіцяю, нудно не буде, тому чекайте на книжку!
Довідка: Ірена Карпа – українська письменниця, співачка, журналістка, телеведуча. З жовтня 2015 року — перша секретарка з питань культури посольства України у Франції.