Кирилівка страждає: окупанти грабують і ріжуть на метал бази відпочинку та збираються зимувати

У Кирилівці настали темні часи. І не лише через практично постійну відсутність електроенергії, як і на всій окупованій частині Запорізької області. А через російських військових, яких у курортному селищі стає дедалі більше з кожним днем. Довгий час, незважаючи на окупацію азовського узбережжя з перших днів повномасштабної війни, про них тут лише чули. А тепер бачать у всій красі: рашисти масово грабують об’єкти туристичної інфраструктури, виносячи звідти все, що потрапляє під руку, навіть унітази. А те, що вкрасти не виходить, ріжуть на метал. Зокрема, старі будиночки на базах відпочинку, металеве обладнання їдалень у санаторіях, кіоски на центральному ринку тощо. Потім використовують ці конструкції для будівництва оборонних споруд у Запорізькій області. А допомагає їм у цьому відома колаборантка, яка нині є «головою адміністрації» захопленої Кирилівки Катерина Уманець, сайт … з посиланням на Кирилівка.IN.UA.

Кирилівка у довоєнний час приймала сотні тисяч відпочиваючих у сезон. Тут грали роль кілька чинників. По-перше, зручне місце розташування. Від Дніпра та Запоріжжя сюди лише кілька годин шляху, від Мелітополя – лише годину. Харків’янам та киянам, звичайно, довше, але і їх тут було чимало. Тим більше, що за президентства Зеленського добиратися новими дорогами стало і значно швидше, і приємніше. А у 2021 році навіть було відремонтовано багатостраждальну дорогу від райцентру Якимівки до самої Кирилівки. На цю подію місцеві жителі чекали довгі десятиліття. Єдине, що не встигли, – відремонтувати дороги, які ведуть від центру селища двома косами – Федотовою та Пересип.

Другий фактор популярності – великий вибір житла на будь-який смак та гаманець. Від совдепівських вагончиків з літнім душем і одним туалетом на всю базу відпочинку до шикарних готелів на кшталт «Білуги», які нічим не поступаються розкішним аналогам в Туреччині чи Єгипті. І навіть море, що останніми роками кишить медузами, не зупиняло бажаючих відпочити на рідних берегах. Адже практично кожна поважаюча себе база відпочинку обзавелася нехай і не великим, але власним басейном. А ті, які ще не встигли, здавали номери трохи дешевше, щоб їхні постояльці змогли оплатити вхід на територію готельних комплексів з великими басейнами. Що вже й казати про знаменитих в’ялених бичків, тараньку або свіжі варені креветки під келих охолодженого пива. Або гарячі чебуреки та самсу з різними начинками! Тож, незважаючи на деякі нюанси та критику особливо вибагливих гостей, Кирилівка жила дуже непогано.

Активно готувалися місцеві жителі й до нового сезону. Будували нові басейни, влаштовували громадські обговорення з приводу будівництва туристичних магнітів типу «Ундини», думали, чи варто купувати сітки проти медуз тощо. Поки не настало 24 лютого. З моменту окупації життя у Кирилівці завмерло, хоча самих «визволителів» тут спочатку не спостерігалося. З’явилися вони в середині весни. Намагалися схилити місцеву адміністрацію до «співробітництва», але нічого не вийшло. Тоді перестали церемонитися. Двічі викрадали селищного голову Івана Малєєва та його заступників. Але зламати так і не змогли. І тут на горизонті з’явилася «зірка мелітопольського Антимайдану» Катерина Уманець чи «Катя-алкоголічка», як її ще називають за любов до застілля та міцних напоїв.

Катерина Уманець – уродженка Мелітополя. У 2014 році вона брала активну участь у просуванні ідей «русского мира» в рідному місті, влаштовувала антиукраїнські акції, за що отримувала чималі гроші від своїх кремлівських кураторів. В результаті до них і втекла у 2017 році, коли на неї порушили кримінальну справу за фактом держзради. У Москві Уманець провела майже 5 років, працюючи на терені ріелтерства. В Україну повернулася вже після повномасштабного вторгнення, а наприкінці травня була призначена «головою адміністрації» окупованої Кирилівки.

Одразу ж почала встановлювати свої порядки: обклала підприємців на ринку даниною у розмірі 59 грн на добу, хоча раніше люди реалізували свій товар безкоштовно. Крім того, зобов’язала власників баз відпочинку або їх представників платити винагороду у розмірі 1000 грн щомісяця.

Восени під керівництвом гауляйтерки росіяни провели «перепис» готелів, пансіонатів, санаторіїв та баз відпочинку на Федотовій косі та Пересипі, оголосивши понад 400 із них «безгоспними». Надалі, у мріях Уманець, на них знайдуть інвесторів у Москві та Санкт-Петербурзі.

Тільки поки до цього дійде, рашисти залишать від гостьових будинків, баз відпочинку та санаторіїв ріжки та ніжки. Оскільки вони не лише розкрадають побутову техніку, яка там знаходиться, а й демонтують металеві конструкції для будівництва оборонних рубежів на околицях Мелітополя. Декілька таких фактів зафіксовано і в сусідній з Кирилівкою Степанівці Першій – невеликому селі, яке територіально є продовженням коси Пересип. Цей курорт мав гарну репутацію серед любителів тихого відпочинку, без шуму багатолюдної Кирилівки.

Також є інформація, що окупанти заселяються у дитячі табори, санаторії, приватні будинки як у Кирилівці, так і в інших селищах Якимівської ОТГ. Відомо, наприклад, що нещодавно чергова колона заїхала до дитячого оздоровчого табору у селищі Богатир (Алтагір) на березі Молочного лиману.

Загалом погіршується ситуація на всьому азовському узбережжі. На Арабатській Стрілці (Херсонська область), за інформацією Генштабу, російські військові влаштували катівню в Стрілковому, де знущаються з усіх, хто їх не підтримує. А в Генічеській Гірці копають окопи та будують бетоновані укріплення, готуючись, за їхніми словами, захищати «російський» Крим. Але щоб вони не вигадували, як би не хорохорилися, не допоможуть їм ні застави з вкраденого металобрухту, ні численні викопані ями. Адже, як говорить народна мудрість, не копай яму іншому, інакше опинишся в ній сам. «І за ночі, і за ранки. За кожну тривожну ранку! ЗСУ прийде за вами!».

Рекламні блоки дають нам змогу залишатися незалежними ЗМІ, а вам - отримувати найсвіжіші новини під ними. Scroll down!