Дніпровські читачі знайомі з Іреною Роздобудько, як із письменницею, авторкою детектива “Пастка для жар-птиці”, психологічної драми “Ґудзик” та роману “Амулет Паскаля”. Та цього разу Ірена приїхала до Дніпра презентувати не лише свою письменницьку творчість, а й розповісти гостям BookSpaceFest про сценаристську майстерність. Саме так, за аналогією дисципліни, що вона викладає в інституті ім. Карпенка Карого, Ірена називає свою профессію. Її кар’єра у цій вельми складній сфері почалася з дзвінка режисера, який запропонував їй написати сценарій для фільму за її книгою “Ґудзик”.
Я одразу погодилась, хоч і знала, що писати сценарій зовсім не те саме, що й книгу. Але для таких випадків мені подобається один анекдот: “Коли питають, чи вмієш ти грати на роялі, треба казати: “Не знаю, треба спробувати”, – розповідає Ірена Роздобудько.
Фільм “Ґудзик” під режисерством Володимира Тихого, нині одного з метрів українського кіно, вийшов того ж року. Ірена Роздобудько розповідає:
Фільм “Ґудзик” викликав неоднозначну реакцію. Ті, хто читав книгу зненавиділи його, іншим же цілком сподобалось, – пригадує сценаристка.
З того часу минуло десять років. Ірена Роздобудько написала сценарії для шести фільмів, ще у восьми брала участь у створенні. Каже, що на її кухні, за суперечкою про сценарій сидів мало не кожен режисер сучасного кіносвіту України. При тому, Ірена стверджує, що пишучи сценарій, людина мусить “наступити на горло” письменницьким здібностям та “літературщині”.
Багато хто вважає що написання сценарію це творчий процесс. Насправді ж, це настільки структурований і точний механізм, що його створення, скоріше, нагадує математику. Окрім того, коли ти пишеш книгу, то маєш безліч часу, можеш видати її чи не видати. А створення фільму – це тисячі гривень за одну хвилину, це індустрія, де ти не маєш права давати збій, – розповідає Ірена Роздобудько.
Втім, сценаристка каже, деякі деталі варто знати і глядачам. Наприклад, якщо фільм можна почати з будь-якого епізоду, як це сталося із новою кінострічкою “Таємниця щоденника Симона Петлюри”, це значить, що він не структурований. Правда Ірена відноситься із розумінням до таких “ляпів”. Мовляв, українське кіно лише починає своє відродження і йому треба ще два роки, аби “набити руку”. Проте, сценаристка обіцяє, що тоді вона перша почне критикувати і вимагати більш професійного підходу. А, тим часом, Ірена Роздобудько планує написати сценарій до фільму, який зніматиметься за підтримки “Держкіно”. Стрічка буде присвячена голові проводу ОУН в Києві, поетесі Олені Телізі.
Аби зняти гарне історичне кіно не треба розповідати про якихось зовсім очевидних персонажів. Про постать Олени Теліги ми знаємо мало, а вона варта уваги. Ми хотіли б її розкрити на широкому екрані, – розповідає Ірена Роздобудько.
А от якби Ірена писала сценарій для фільму, що знімали б у Дніпрі, то це була б історія про виживання маленької людини у великому місті, як вона б підкорювала і завойовувала його.
Планів у Ірени Роздобудько багато, слід очікувати, що з-під її пера вийде не один сценарій, а отже цілком вірогідно, що глядачі колись побачать в новому українському кіно і Дніпро.
Также читайте: Письменниця Ірена Карпа розповіла дніпрянам, як із панк-зірки перетворилася на дипломатку
