В Україні зростають ціни та підвищуються тарифи на енергоносії. Як результат – підприємства комунальної сфери по всій країні змушені підвищувати ціни на послуги. Про це повідомляє 49000.
Також в цьому році вже не діє мораторій на підвищення цін на водопостачання, який у державі запровадили з початком великої війни. Раніше для більшості великих водоканалів тарифи затверджувала НКРЕКП, однак після передачі відповідних повноважень це питання перейшло до виконкомів міських та обласних рад. Регулювання тарифів на воду передано на місця. Тож місцеві комунальні служби у регіонах мають можливість привести тарифи до економічно обґрунтованого рівня.
Відомо, що з 1 липня 2026 року зросли тарифи на водопостачання у багатьох містах України, зокрема – у низці обласних центрів. Причина – різке збільшенням витрат місцевих водоканалів на електроенергію, пальне, реагенти, ремонтні матеріали, оплату праці тощо.
Наразі найвищі тарифи на воду у наступних містах:
- Умань (Черкаська область): біля 157–158 грн за кубометр.
- Бородянка (Київська область): біля 139–140 грн за кубометр.
- Обухів (Київська обл.) – 130 грн за куб.м
- Павлоград (Дніпропетровська область) — тариф 113,47 грн за кубометр;
- Бердичів (Житомирська область) — 101,76 грн за кубометр.
У деяких обласних центрах нові тарифи на воду складають:
- Ужгород — 91,24 грн за кубометр
- у Тернополі тариф становить 87 грн за кубометр
- у Вінниці – 81,01 грн за кубометр.
Підвищення тарифів на воду у Дніпрі, яку стабільно постачає містянам “Дніпроводоканал” – складне вимушене рішення.
Ключовий факт у тому, що комунальні служби Дніпра попри війну та постійні обстріли вже п*ятий рік вони в екстремальних умовах забезпечують нормальну життєдіяльність міста. А мешканці та підприємства Дніпра попри усі складнощі воєнного часу стабільно отримують воду. Інший факт – тарифи на водопостачання та водовідведення у Дніпрі не підвищувалися протягом останнього часу – із початку великої війни. Тож об*єктивно дніпряни мали змогу сплачувати за воду менше, аніж мешканці інших міст.
А зараз, через подорожчання електрики, пального, витратних матеріалів, оплати праці, тенденція до підвищення тарифів, зокрема на водопостачання, має місце по всій Україні, зазначає Ігор Маковцев, заступник міського голови Дніпра.
Раніше, до підвищення, тариф для населення Дніпра становив трохи більше 34 грн. Після підвищення тариф для населення становить 81,92 грн за 1 куб. м (з ПДВ), з яких 47,10 грн — централізоване водопостачання та 34,82 грн — централізоване водовідведення.
Звісно, це зовсім не радує містян У КП Дніпроводоканал з цілковитим розумінням ставляться до незадоволення людей, втім пояснюють: встановлений тариф — це мінімально необхідний економічно обґрунтований рівень, який дає можливість підприємству працювати – стабільно забезпечувати місто та мешканців, підприємства водою та послугою водовідведення.
У чому причини змін? Цьогоріч стався збіг вкрай несприятливих економічних факторів, які вже не давали змогу комунальникам зберігати низькі тарифи. Пояснюємо все детально.
Подорожчання електрики в Україні: витрати КП “Дніпроводоканал” на енергію зросли більш ніж утричі
На ситуацію в економіці держави, зокрема – на роботу комунальних підприємств прямо впливає Суттєве подорожчання електроенергії, яке відбувається через низку факторів, зокрема – у зв*язку зі скороченням об*єктів генерації та розподілу через жорстокі ворожі удари по енергосистемі України.
Електроенергія — одна з найбільших статей витрат комунального підприємства Дніпроводоканал. Саме завдяки їй працюють насосні станції, очисні споруди та всі виробничі об’єкти.
Через подорожчання електрики в Україні витрати КП Дніпроводоканал на неї зросли більш ніж утричі, що стало передумовою зростання тарифів:
“Якщо під час формування попереднього тарифу вартість електрики становила 4,88 грн за кВт·год, то нині фактична ціна разом із послугами передачі та розподілу сягнула 15,36 грн за кВт·год. Таким чином витрати на електроенергію зросли більш ніж утричі”, – пояснює начальниця департаменту з маркетингу та збуту КП “Дніпроводоканал” Ольга Дробчак.
Пальне стрімко подорожчало: вплинула війна на Близькому Сході та зростання акцизів у державі
З початку березня (зокрема – через війну на Близькому Сході) стрімко подорожчало пальне. Зокрема, дизель подорожчав досить суттєво — у середньому на 15–18 гривень за літр, залежно від мережі АЗС.
Подорожчання пального – проблема для всієї економіки України. Основною причиною стала комбінація стрімко зростаючих світових цін на нафтопродукти та пальне, а також зростання податкового навантаження – збільшення акцизів на пальне, які запроваджує та регулює держава.
Пальне критично необхідне для роботи комунальних служб. Фахівці комунальних служб, зокрема й КП Дніпроводоканал, щодня використовують автотехніку для вирішення виробничих завдань, аварійні бригади підприємства виїжджають та ліквідують пошкодження мереж у різних районах міста. Тож пальне та його вартість – суттєва стаття витрат для підприємства.
Також за останні роки відбулося значне подорожчання реагентів, труб, насосного обладнання, запірної арматури, будівельних матеріалів та інших комплектуючих, необхідних для очищення води, проведення ремонтів і підтримання стабільної роботи мереж. Як відомо, у значну частину товарів та послуг, які використовують підприємства та громадяни в Україні, закладається, ціна палива: дорожчає пальне – дорожчають інші товари та послуги.
Комунальна сфера тримається на людях: у будь-яких тарифах – оплата праці фахівців
Ще важливий фактор – з 2022 по 2026 рік мінімальна заробітна плата в Україні зросла на 33%. Цей фактор тож закладається у тарифі на будь-які комунальні послуги, адже усі роботи виконують люди – працівники комунальних підприємств міста.
“На підприємстві працює понад 2 тис. людей”, – наголошує Ігор Маковцев, заступник міського голови Дніпра. А кваліфіковані фахівці мають отримувати гідну заробітну плату за свою працю.
“Тож встановлений тариф — це мінімально необхідний економічно обґрунтований рівень, який дає можливість підприємству працювати”, – зазначає начальниця департаменту з маркетингу та збуту КП «Дніпроводоканал» Ольга Дробчак.
До речі, наразі заборгованість споживачів Дніпра за спожиту воду становить майже 800 млн грн.
Дніпро готує комунальну сферу до наступного сезону холодів
Попри всі складнощі місто готується до наступного опалювального сезону.
Адже зокрема від стабільного водопостачання залежить стабільне теплопостачання, наголошує Ігор Маковцев, заступник міського голови Дніпра. Варто розуміти: модернізаційні заходи – не включено в підвищений тариф, це навантаження несе місто самотужки.
Міська влада планує суттєві інвестиції у стійкість та готовність комунальної сфери до майбутнього осінньо-зимового сезону, наголосив заступник міського голови. Особлива увага – до питань захисту об*єктів, диверсифікації ресурсів, енергозбереження, альтернативного живлення тощо.
“Значний перелік робіт плануємо завершити до початку опалювального сезону, – наголосив Ігор Маковцев, – загалом маємо гідно його пройти.”
Мільярдні борги за енергію та комуналку. За рахунок чого у Харкові можливий “комунальний соціалізм”?
Харківська влада обрала стратегію, яку в медіа та експертних колах часто називають “комунальним соціалізмом”. Це – багато в чому популістичні кроки мера Ігоря Терехова, який таким чином здобуває популярність у населення попри економічні реалії.
Завдяки поблажливому ставленню центральної влади у Харкові надають містянам безкоштовний громадський транспорт, а також фактично дозволяють не сплачувати за комунальні послуги.
Наслідком такого підходу влади Харкова на чолі з Тереховим стало накопичення величезних боргів комунальними підприємствами міста перед державними енергетичними компаніями (“Укренерго”, “Нафтогаз” тощо):
Видання “Наші гроші” наводить вражаючі цифри: місто Харків і харківські комунальні підприємства накопичили 31 млрд грн боргів перед державними компаніями за газ і електрику. Лише водоканал Харкова заборгував за електроенергію 4,5 мільярда гривень.
“Харківські теплові мережі” заборгували за природний газ 22 млрд грн (майже 1/5 газового боргу країни). Власне, цей приголомшливий борг харківських тепловиків у 22 млрд грн визнав і мер Терехов.
Коментуючи ситуацію із комунальними боргами у Харкові, журналіст Юрій Ніколов висловив занепокоєння тим, що популістичні рішення міської влади Харкова на чолі з Тереховим призвели до суттєвого накопичення боргів.
Про те, що комунальний соціалізм у Харкові став можливим лише завдяки лояльності центральної влади та банальному накопиченню колосальних боргів перед постачальниками енергоресурсів одноголосно заявляють експерти.
Приміром, екс-очільник “Укренерго” Володимир Кудрицький зазначав, що у Харкові під керівництвом Ігоря Терехова створили “комунізм в окремо взятому місті” – за рахунок несплати за спожиту електроенергію:
“…Місто… просто тупо не платить за цю електроенергію, яку електротранспорт споживає, перекладає свій “комунізм” на “Укренерго”, – наголошував експерт.
А мер Дніпра Борис Філатов попереджав:
“Транспорт не може бути безкоштовним, бо це ілюзія. Будь-яка безкоштовна річ фінансується за рахунок платників податків. Це перекладання грошей з однієї кишені до іншої”.
Нагадаємо, раніше ми повідомляли про те, що міністр енергетики Шмигаль заявив про багатомільярдні борги Харкова за газ і електрику.