Професор Гарвардського університету Сергій Плохій розказав дніпрянам, як говорити про історію

На книжковому фестивалі Book Space Сергій Плохій, професор української історії Гарвардського університету, взяв участь у роботі кількох напрямів. 28 вересня модерував презентацію книги про Революцію Гідності «Українська ніч: історія революції зблизька» від Марсі Шор, відомої американської історикині та дослідниці Східної Європи. 29 вересня Сергій Плохій представив разом із професором Юрієм Мициком книгу «Як козаки Україну боронили» та провів публічну розмову про особливості написання історичних творів у жанрі нон-фікшн.

– Як ви почуваєтесь у Дніпрі?

– Це моє рідне місто, хоч і жив я ще у Дніпропетровську, на вулиці Свердлова, а зараз вона зветься іменем українського історика Володимира Антоновича. Як науковець я сформувався саме в Дніпрі. Моя перша стаття вийшла, ще коли я був студентом-третьокурсником. Я приніс рукопис Юрію Мицику, своєму викладачеві, а він не просто не закинув статтю, а ще й відредагував та видав під моїм іменем. Тому сьогодні для мене було надзвичайно важливо взяти участь у презентації книги професора Мицика.

– Чи різниться ставлення до студентських наукових робіт на пострадянському та світовому просторі?

– В Україні зазвичай студенти «отримують» від викладачів ті теми, що потребують розробки. Звучить дивно, але в Україні досі існує поняття «академічної» та «неакадемічної» науки. І якщо ти хочеш вдало захистити дипломну роботу, варто братися саме до «академічної» проблематики. В західних університетах студенти ніяк не обмежені у виборі предмету дослідження. Єдине, від чого може застерегти викладач, – недостатня джерельна база, але і це не вирок, якщо студент «горить» власною темою.

– Як писати цікаві історичні книжки?

– Останні двадцять років я працюю в середовищі, де немає терміну науково-популярної літератури. Тобто тут відсутній поділ на «академічність», а отже, певну рафінованість та наукпоп. Зате є нон-фікшн і абсолютно нормальне ставлення до того, що писати зрозумілою мовою і не лише про історію – не гріх. У людей є величезна потреба говорити про важливі речі. Без них ми втрачаємо не лише власну історію, а й смак до життя. Тому свої праці я намагаюся писати простою та зрозумілою мовою. Про історію можна і варто говорити простою і водночас атракційною мовою. Знання власної історії – одна з фундаментальних речей, що й робить, власне, людей людьми. На мою думку, не варто відмовлятись від такого привілею.

Довідка: Сергій Плохій – всесвітньо відомий професор української історії  Гарвардського університету та директор Українського наукового інституту. Автор книг “По червоному сліду”, «Брама Європи: історія України від скіфських воєн до незалежності»,«Козацький міф: історія та націєтворення в епоху імперії» та інших праць. Дослідник здобув освіту на історичному факультеті ДНУ ім. Олеся Гончара.

Рекламні блоки дають нам змогу залишатися незалежними ЗМІ, а вам - отримувати найсвіжіші новини під ними. Scroll down!