Директор дніпровського Планетарію Юлія Зоц: Зорі варті того, щоб спробувати до них торкнутись
14-15 вересня дніпровський Планетарій святкує 50-річний ювілей. Ми поговорили з Юлією Зоц, директором організації, про емоції в роботі, перспективу створення 3D Планетарію , пошук спонсорів та плани на майбутнє.
– Як ви потрапили на роботу до Планетарію?
-Я працюю тут з 2001 року. Не мріяла про цю роботу все своє життя. За освітою я – інженер-механік з екологічної техніки. Коли вступала до вузу, думала, що саме така спеціальність буде важливою в майбутньому. Якось, уже під час навчання на четвертому курсі, моя подруга сказала, що якби знала математику, то пішла б вчитись на астронома. Цей випадок зачепив: в мене ж з математикою все гаразд, але я не астроном. Тоді я не ризикнула переводитись, тим більше, на астронома не можна вчитись заочно, тільки на денному відділенні. А в Дніпрі, до того ж, цій професії не навчають, треба їхати в Одесу, Харків або Київ. Мені запали в душу слова подруги. Тому після закінчення університету отримала підвищення кваліфікації, опанувала додаткові комп’ютерні програми і зателефонувала в Планетарій дізнатись про вакансії. Сказала, що байдуже, ким працювати. На той час тут шукали молодого лектора. Так все співпало і я почала працювати. Мені одразу дуже сподобалося. Звісно, самотужки довелося вчити карту зоряного неба. Для лекцій шукала цікавинки з астрономії.
– Можна, сказати, ви зробили кар’єру від лектора до директора.
-Так. Коли почала працювати, було відчуття, ніби за спиною виросли крила. Воно досі зі мною. У нас прекрасний колектив, і я завжди мала шалену підтримку своїх колег. Так, у нас завжди були і є маленькі зарплати. Але ті емоції, які отримуєш тут, варті більшого, ніж гроші. Ти знаходишся у постійному пошуку: нової інформації і нових способів поширення цікавих ідей. Я думаю, люди цікавляться астрономією саме тому, що ця наука дає нам відповіді на одвічні філософські питання. Ми хочемо знати, хто ми і звідки, чи є майбутнє в людей і в цілої планети. Зрештою, хочеться знайти відповідь на найсокровенніше питання: чи є майбутнє саме в мене? Хто я такий чи хто така? Одним словом, я так захопилася, що не помітила, як минуло сімнадцять років.
– Тобто в роботі для вас дуже важлива емоційна віддача ?
-Так. До того ж, ми постійно працюємо з дітьми. Їхні питання, їхня щирість та широко розплющені очі просто безцінні, як на мене. Цікаво, що наші маленькі гості, приходячи до Планетарію, вже щось знають і про зоряне небо, і про космос. Дехто навіть має свої телескопи і спостерігає за зоряним небом, але все одно йде до нас за новими знаннями та спілкуванням. Наша робота чимось схожа на акторське мистецтво. Тільки тебе ніхто не бачить, люди чують лише твій голос. Але від того, як вони реагують на цей голос, починаєш розуміти свої безмежні можливості.
– Цього року в Планетарія ювілей. Як плануєте святкувати?
-Вся святкова програма буде україномовною. Звісно, свято – це сюрпризи і подарунки. Тому всі святкові програми – виключно прем’єрні, їх досі ніхто не бачив. Наприклад, Євгенія Ленда і Наталія Захарчук створили в студії «Небесний Слон» абсолютно нові проекти, діти побачать їх вже в суботу, 15 вересня.
– В чому особливість нових історій?
– Нова програма від “Небесного Слона” дуже дніпровська. Бо якось я для себе зрозуміла, що кожне місто має свій темперамент. Ми хочемо поділитись із глядачами ідеєю про те, що зоряне небо одне на увесь світ, але в рідному місті навіть сузір’я виглядають по-дніпровськи.
– Які ще сюрпризи чекають на дніпрян під час святкування?
– Всі наші заходи будуть містити елементи лазерного шоу.
– Обладнання для шоу надає Планетарій?
– Ні, нам допомагають спонсори – студія інтерактивних медіа “ILS Time Show”. Для них прем’єра – теж надзвичайна подія, вони досі не працювали в повнокупольному режимі, лише в панорамному просторі. Елементи лазерного шоу у наших заходах – це їх подарунок Планетарію та дніпрянам.
– А чим порадуєте старших дітей та дорослих?
– В неділю на дітей середнього шкільного віку також чекає окрема програма, створена Південною астрономічною асоціацією планетаріїв. Ми переозвучили її і адаптували під дніпровські умови. Ми розкажемо про способи сприйняття людиною космосу і світу. А на 15.00 дорослих чекає нова програма «Небо давніх майя», також авторства Південної астрономічної асоціації. Найцікавіше те, що її творці – далекі нащадки тих самих давніх майя. Програма дуже емоційна та яскрава. На її допрем’єрний показ до нас приходили актори театру. Вони поділились враженнями: під час перегляду здається, ніби от-от почнеться жертвоприношення.
У п’ятницю і суботу на дніпрян чекає концерт-арт-інсталяція «Космічний джаз» в супроводі лазерного шоу у виконанні Фелікса Фрая. У концерті візьмуть участь і інші музиканти, але які саме – сюрприз навіть для мене.
-А тротуарна астрономія увечері 15 вересня?
-Звісно, ми і її запланували. І не відміняємо, хоч прогноз погоди несприятливий. Клуб «Астро-Дніпро», наші партнери, на зв’язку. Якщо завадить погода цього тижня, будемо спостерігати за зорями на наступному.
– Від святкового повернемось до буденного. Розкажіть, будь ласка, як зараз реалізується проект створення 3D планетарію, що переміг у минулорічному “Бюджеті Участі”?
– Проект закрито. Зараз у Планетарія є більш нагальні питання, що потребують термінового вирішення.
– Тобто, поки що дніпрянам не варто чекати на появу 3D Планетарію, за який вони голосували?
– У міської влади є багато проектів, що потребують термінового фінансування. А в нас будівля та подвір’я без ремонту вже п’ятдесят років. Новий проектор – річ важлива, але не першої необхідності. Зараз в нас з’явилися інвестори, що готові допомагати на постійній основі. Залишилось тільки узгодити умови співпраці.
– Які організації будуть допомагати Планетарію?
– Зараз ми ведемо переговори з громадською організацією “Аерокосмічний музейний центр культури та освіти молоді”. Вони діють за підтримки ГО “Асоціація Noosphere”. Наші майбутні спонсори зацікавлені, щоб місто отримало ще один центр з популяризації наукових знань. Тому ми будемо продовжувати популяризувати науку, але вже за підтримки меценатів. Модернізація нам необхідна. Адже розширення аудиторії для нас – це і рентабельність проекту. Планетарій знаходиться на частковому фінансуванні з місцевого бюджету. Основна частина нашого прибутку – продаж квитків. Тому так важливо, щоб до нас ходили не лише діти молодшого та середнього шкільного віку. Нам хочеться залучити і молодь, і дорослих. Але це вже складно, адже треба запропонувати щось, що перевершить можливості гаджетів. Зачепити людей можна лише незвичайним способом донесення інформації та новими враженнями.
– Які зараз нагальні проблеми в Планетарію? Що ви збираєтесь робити в першу чергу?
– Чіткого плану поки що немає. Перемовини зі спонсорами тривають. Ми відсвяткуємо ювілей, і далі повністю присвятимо себе плануванню реорганізації.
– Чи вдається вам знаходити додаткові кошти? Чим заробляє Планетарій?
– Додатково організовуємо майстер-класи для дітей, інтерактивні ігри, щомісяця в нас «Щасливий день» – всі квитки коштують п’ятдесят гривень. На виїздні івенти зараз особливо не розраховуємо, вони потребують додаткових коштів, які ми якраз намагаємось заробити. Наприклад, для спостереження за зорепадом потрібен транспорт. Ми можемо продати квитки, попросити спонсорів про транспорт – але погода зіпсується в будь-який момент і спостереження вже неможливі. Тому намагаємось поки що обмежуватись нашою Зоряною залою.
– Чи працює програма «Весілля у Планетарії»?
– Так, вона працює і дуже популярна. Це частина проекту «Шлюб за добу». Романтиків, що хочуть одружитись під зоряним небом, вистачає.
– Як думаєте, в чому секрет такої популярності?
– Зоряне небо зберігає багато історій кохання. Наприклад, жителі Північної півкулі спостерігають за тим самим небом, що його споглядали давні греки, створюючи свою міфологію. Тут у сузір’ях ми можемо побачити історії із життя найголовнішого бога на Олімпі, Зевса. Тут зустрічаємось із Орфеєм, що втратив свою кохану Еврідіку. Але найцікавіше – не лише західна філософія наповнює історіями кохання зоряне небо. Східні історії не менш поетичні. Наприклад, на Сході День всіх закоханих святкують влітку. За легендою, двоє закоханих через злу волю богів перетворилися на зірки, Альтаїр і Вегу. Цілий рік вони страждають на різних берегах Молочної ріки, тобто, Чумацького Шляху. Зустрічаються закохані лише раз на рік, в сьому ніч сьомого місяця, на мосту з крил сорок.
-А як виглядає середньостатистичний відвідувач Планетарію?
– Більшість наших відвідувачів – діти. Але я сподіваюсь, що в ході нашої співпраці із спонсорами до нас будуть ходити і молодь, і дорослі. І не лише заради одруження під зоряним небом. На мій погляд, інтерес до Космосу не зникне із поширенням цифрових технологій. Зорі варті того, щоб шукати нові шляхи доторкнутись до них.
Рекламні блоки дають нам змогу залишатися незалежними ЗМІ, а вам - отримувати найсвіжіші новини під ними. Scroll down!
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: