Ведернікова: Україну тримають армія, антикорупційні органи та місцеве самоврядування

Інна Ведернікова та Михайло Ткач/ скріншот випуску “УП. Чат”

17 вересня у випуску «УП. Чат» керівник відділу журналістських розслідувань «Української правди» Михайло Ткач, очільник Центру протидії корупції Віталій Шабунін, політична оглядачка «Дзеркала тижня» Інна Ведернікова та журналістка «Української правди» Тетяна Даниленко говорили про те, хто сприяв виїзду колишнього генерального прокурора Руслана Кравченка, про атаку на НАБУ і САП, а також про те, як внутрішні процеси в Україні можуть впливати на оборону під час війни. Про це повідомляє 49000.

«Кравченко не наважився б на це самостійно»

Михайло Ткач заявив, що, на його думку, атака на НАБУ і САП перед виїздом Кравченка не була його особистим рішенням. За словами журналіста, Кравченко протягом роботи на посаді генпрокурора двічі опинявся у центрі атак на антикорупційні органи.

«Очевидно, що це не дія лише Кравченка і не той крок, на який Кравченко наважився б самостійно», – сказав Михайло Ткач.

За словами Ткача, джерела «Української правди» у політичних та правоохоронних колах вважають, що за атакою стояли також інші люди. Він також розповів, що, за інформацією співрозмовників, у день внесення підозри директору НАБУ Семену Кривоносу могли готувати його затримання.

Нагадаємо, що 14 вересня Кравченко публічно заявив, що підписав підозру Кривоносу. Того ж дня на брифінгу директор НАБУ сказав, що підозри не бачив і ніхто йому її не вручав, а ввечері Офіс генпрокурора повідомив, що в цьому кримінальному провадженні нікому про підозру у передбаченому КПК порядку не повідомлялося.

За даними джерел «Української правди» у правоохоронних органах, Кравченко перетнув кордон близько 2:30 ночі 14 вересня на службовому автомобілі, а підставою стало відрядження до Литви. Сам Кравченко того ж ранку заявив, що перебуває у службовому відрядженні у Франції.

Нагадаємо, що 4 вересня НАБУ та САП повідомили про операцію «Карфаген». За даними слідства, злочинну організацію, яка прикривала мережу шахрайських кол-центрів та відмивала гроші, очолював посадовець Офісу генпрокурора Сергій Кропива, близький до тодішнього генпрокурора Руслана Кравченка. Після цього, 7 вересня, Кравченко подав заяву про відставку, а 14 вересня президент відсторонив його від посади указом та вніс до Верховної Ради подання про звільнення. Сам Кравченко звинувачення заперечував.

Другою атакою на антикорупційні органи, за словами Ткача, стали події липня 2025 року. Тоді СБУ провела обшуки у детективів НАБУ та затримала керівника міжрегіональних управлінь детективів Руслана Магамедрасулова, а 22 липня Верховна Рада ухвалила закон, який обмежував незалежність НАБУ та САП. Після протестів у містах ці норми довелося скасувати.

«Втеча діючого генерального прокурора вже не є чимось екзотичним для нашої країни»

Журналіст Михайло Ткач нагадав історію з Олексієм Чернишовим. Тоді, у червні 2025 року, віцепрем’єр виїхав у закордонне відрядження напередодні очікуваної підозри НАБУ, а слідом за ним країну залишила його родина. Через кілька днів Чернишов повернувся та отримав підозру у справі про корупцію у будівельній сфері. Пізніше він став фігурантом операції «Мідас» під псевдонімом «Че Гевара». За словами Ткача, тоді всі переживали, що це стане іміджевою бідою для країни.

«Як виявилося, трохи більше ніж через рік втеча діючого генерального прокурора вже не є чимось екзотичним для нашої країни, – сказав журналіст. – Це неймовірна по своїй ганебності історія, яку, очевидно, всі зроблять вигляд, що нічого не сталося».

Ткач припустив, що колишній генпрокурор може претендувати на політичний притулок в одній з країн Євросоюзу, а допис президента про звільнення з формулюванням про можливий політичний вплив цьому лише допоможе.

За словами Віталія Шабуніна, запізніле рішення про відсторонення дало Кравченку час підготуватися.

«Зеленський подарував особисто Кравченку тиждень. Саме за цей тиждень відбулося підтасування фактів та вигадок, які лягли в основу підозри… Зеленський відсторонив Кравченка за день до того, як парламент його і так зняв. А міг зробити це тиждень тому, як тільки виліз скандал з “Карфагеном”», – сказав Шабунін.

Втечу Кравченка й те, що сталося одразу після неї, політична оглядачка «Дзеркала тижня» Інна Ведернікова назвала трьома юридичними ударами по державі. Перший – це те, що знову стало видно, що відбувається з державою, причому вже не лише з Кабміном, а й із силовими структурами. Другий – це репутаційний та політичний удар по директору НАБУ Семену Кривоносу. Третій – це удар по самій інституції НАБУ.

17 вересня Володимир Зеленський поклав виконання обов’язків генпрокурора на Антона Ковальського, який до того очолював Хмельницьку обласну прокуратуру. У студії його назвали лояльною фігурою. За інформацією Ведернікової, Ковальського на Банкову заводив Павлюк через Олега Татарова, який в Офісі президента відповідає за правоохоронний напрям.

«Монако – це не фінансово-промислова, це фінансово-кримінальна група»

Шабунін запропонував змінити звичний термін та замість фінансово-промислових груп, як багато років називали оточення олігархів, називати їх фінансово-кримінальні.

«Оце небезпека, що Зеленський думає, що він контролює оцих кримінальних силовиків. Це ілюзія. Він їх не контролює. Він може призначати і знімати керівників на ці кримінальні групи. Це ж не перші, навіть не другі особи. Це цілі клани всередині», – сказав Віталій Шабунін.

Ткач додав, що під час повномасштабної війни люди, які очолюють такі угруповання, часто живуть за кордоном. Вони вивезли туди родини, охорону, водіїв та навіть котів, тому самі не відчувають наслідків своїх рішень.

«Неможливе існування кол-центрів без криші у правоохоронних органах»

Окремо говорили про кол-центри, які продовжують працювати і після операції «Карфаген». Шабунін прямо назвав відповідальними тилову частину СБУ, ДБР та кібердепартамент Нацполіції.

Ведернікова описала схему з кол-центрами як піраміду, коли шахраї платили фіксовану суму за прикриття, яку вона назвала рентою. За її словами, за Кравченка ця сума зросла з 20 тисяч до 24 тисяч, при цьому з базових 20 тисяч Генпрокуратурі діставалося лише 4 тисячі, а решту ділили інші правоохоронні органи. Валюту та періодичність платежу в розмові не називали.

У студії також згадали звіт, за яким кол-центри заробляли близько мільярда доларів на місяць на громадянах України та Євросоюзу. Ткач зауважив, що з такими ресурсами ці групи можуть завести власну партію до парламенту.

«Кожна вкрадена гривня це не отримане фронтом фінансування»

Віталій Шабунін пов’язав збереження старої правоохоронної системи з фінансуванням України та її вступом до ЄС. За його словами, Україна має до кінця цього року провести конкурс на керівника ДБР, а наступного року на генпрокурора. Ці вимоги пов’язані з фінансуванням за програмою Ukraine Facility та водночас входять до переговорів про вступ України до Євросоюзу.

«Бажання Зеленського зберегти корумповані, кримінальні, некомпетентні правоохоронні органи коштує країні можливості себе на фронті захищати, бо це гроші на фронт, і коштує навіть шанс на Європейський Союз», – сказав Шабунін.

За інформацією співрозмовників УП, те, що видно після розслідувань, це навіть не 10% того, що вимивається з економіки країни.

«Що ризикованіше, вибори чи оця влада, з якою ми можемо програти війну»

Ведернікова вважає, що суспільна дискусія про вибори пішла хибним шляхом, бо зосередилася на тому, можливі вибори під час війни чи ні. На її думку, обговорювати треба механізм, як їх провести, та не боятися цієї теми.

Водночас Михайло Ткач додав, що навіть сам пошук такого механізму став би дисциплінуючим фактором для людей, які на восьмому році правління приймають рішення без відчуття відповідальності.

Шабунін наголосив, що самі лише вибори проблеми не вирішать, бо кримінальні еліти, які сформувалися за цей час, нікуди не зникнуть і до виборів стануть тільки сильнішими.

«Будьте готові вийти на захист НАБУ і САП»

Шабунін попередив, що тиск на антикорупційні органи триває постійно, зокрема через спроби отримати доступ до матеріалів справ та до системи антикорупційного суду.

«Неможливо НАБУ і САП захищатися вічно, коли проти тебе грає СБУ, ДБР, Нацпол, ГУР і бандити», – сказав він та закликав бути готовими вийти на вулиці ще раз, як це було влітку 2025 року, навіть якщо наступна атака на антикорупційні органи буде не такою очевидною, як попередні.

«Наші воїни тримають фронт для того, щоб тут усе було ок. І ми не продали їх у таких кулуарних домовленостях, які нам пропонують останнім часом», – сказав Михайло Ткач.

Наприкінці Ведернікова назвала те, що, на її думку, досі тримає державу на плаву. Це армія, антикорупційні органи та місцеве самоврядування.

«Це не про прізвища, це про інститути, це про державу, про антикорупційний блок у цій державі. Це про військо. Це про місцеве самоврядування. Це все про те, що ще тримає цю державу на плаву в цій війні», – сказала Інна Ведернікова.

Рекламні блоки дають нам змогу залишатися незалежними ЗМІ, а вам - отримувати найсвіжіші новини під ними.

Читайте також