Нардепка Ганна Бондар: Кубраков звернувся до посла США і фінансування розробки містобудівного кодексу заблокували

Колишній міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков особисто заблокував грантове фінансування процесу розробки нового містобудівного кодексу України, звернувшись до посла США. Крім цього, на стоп поставили фінансування ще 3 проєктів – проєкт Інституту громадянського суспільства та ще два проєкти Асоціації міст України. Такі дії Кубракова можуть бути пов’язані зі скандальним законопроєктом 5655 про містобудівну реформу – містобудівний кодекс завадив би його реалізації. Про це розповіла народна депутатка Ганна Бондар в інтерв’ю журналісту громадській ініціативі “Голка”, повідомляє 49000.

Кубраков намагається “протягнути” клон-аналог скандального законопроєкту 5655

Після скандальної відставки ексвіцепрем’єра Олександра Кубракова в уряді з’явився законопроєкт “Про відновлення”, який несе корупційні ризики.

Ми вже повідомляли про те, що Мінінфраструктури оприлюднило проєкт закону “Про засади відновлення України”. Аналітики громадської ініціативи “Голка” тоді з’ясували, що по суті, цей законопроєкт є продовженням політики старої команди міністерства, яка всю свою каденцію лобіювала скандальну містобудівну реформу (5655), що вигідна забудовникам.

Окрема роль у законопроєкті відведена електронній системі Dream. Цю систему автори позиціонують як “єдине вікно” проєктів відбудови, яке “дозволить відстежити махінації”. Але, на думку експертів, вона виявиться безпорадною перед схемами корупціонерів.

Таким чином, по суті, ексвіцепрем’єр Олександр Кубраков, використовуючи свої формальні та неформальні зв’язки, намагається зірвати розробку нового містобудівного кодексу. Та “протягти” клон-аналог сумно відомого законопроєкту 5565.

Містобудівний кодекс – єдина альтернатива скандальному законопроєкту 5655

Слід зауважити, що містобудівний кодекс – це наразі єдина альтернатива містобудівній “реформі” 5655, яку через корупційні ризики розкритикували Європаралмент, Єврокомісія і в якому Королівський інститут Chatham House побачив сприятливі умови для картельної змови забудовників.

Відбудова України – це мільярди коштів наших партнерів. Вони мають розподілятися за прозорими правилами і корупціонні ризики мають бути максимально мінімалізовані. Інакше країна ризикує втратити довіру партнерів, а відтак і допомогу.

– Про неформальний тиск з боку Мінінфтрастурктури, яке очолював віцепрем’єр Кубраков, заявляв не так давно Інститут громадянськог суспільства. Тоді “Говерла” (USAID) в Інституту забрала фінансування. Та ж таки “Говерла” фінансово підтримувала розробку Містобудівного кодексу, який точно не схвалювали лобісти містобудівної “рефрми” 5655. Ви теж відчуваєте цей тиск?

– Робоча група, може, вже б і мала концепцію, але, дійсно, у нас забрали теж фінансування на експертів, без яких працювати значно важче. Нам ніхто офіційно не повідомляв причини, але я мала комунікацію із колишнім керівником “Говерли” Абрахамом Габріелем. Я пов’язую його звільнення з посади саме з цими фінансовими історіями і тиском. У нас є інформація, що Кубраков звернувся до посла США і на стоп поставили фінансування 4 проєктів. Це не лише вже згадані містобудівний кодекс та проєкт Інституту громадянського суспільства. Це ще два проєкти Асоціації міст України.

Я так розумію, що посол прийняла до відома аргументи Кубракова і погодилася це зробити. Абрахам зазначав, що йому прикро і це була причина звільнення. Більше того, Абрахам наголошував, що наша робота над містобудівним кодексом для нього є зразковою і ми дійсно діємо за стандартами демократичного суспільства і залучаємо громадян.

– На скільки нам відомо, Кубраков може після відставки співпрацювати саме з USAID. Так а які підходи робочої групи поділяв згаданий Вами пан Абрахам?  

– Тут зазначу, що якщо Кубраков буде мати відношення до прийняття рішень, на кого розподіляти міжнародну допомогу – гранти, то це матиме нагативний вплив не просто на якість фомування політик, а й на громадський сектор, який отримує фінансування від партнерів і вже заявляв про неформальний тиск. 

Якщо ж повренутися до підходів, які ми застосовуємо на робочій групі, то тут діє принцип знизу догори. І що б хто не розповідав про те, кого слід, а кого не слід з-поміж громадян залучати до формування політик, Верховна Рада України – це представницький орган всього народу України. А наша держава розвивається демократичним шляхом. Ми не знецінюємо жодного учасника чи його позицію. Звісно, є маргінальні пропозиції, але вони відпадають не тому, що так скаже влада. Робоча група сама до цього доходить шляхом обговорень і порівнянь.  

Загалом кількість членів робочої групи та експертів, які залучені до роботи над Кодексом, становить десь 300 осіб. Це унікальний приклад в історії залучення громадян і він гідний наслідування. Якщо відголосований закон “Про публічні консультації” каже, що консультації на рівні парламенту не обов’язкові, то ми їх проводимо і залучаємо громадян і під час захдів наживо і у zoom-форматі. Всі напрацювання у публічному доступі. Можна лишати свої коментарі і писати нам на пошту. Мінцифри теж запрошували і надсилаємо їм повідмлення про кожне засідання, але вони, на жаль, не відвідують заходи.

– Скільки працює робоча група, кого долучили і які вже є проміжні результати?

— Ми розпочали роботу рівно рік тому. У червні. Я нагадую всім, що кодекс – це значно більший обсяг роботи, аніж просто законопроєкт. Над виборчим кодексом працювали 10 років і проголосували лише тому, що набижалися вибори і до виборчого кодексу все ще є питання.

Наше суспільство серйозно змінилося після повномасштабного вторнення. Громадяни не хочуть, щоб їм щось нав’язували, хочуть залученості, яка є у кращих демократіях світу. Ми доєднали до роботи 11 експертів з різних країн. Треба розуміти, як діє система англосаксонського права, що у них із містобудуванням. Я раджу всім переглянути ці лекції, це дуже цікавий досвід. У нас зараз все більше мерів розуміє, що треба боротися за те, щоб до тебе приїхали не лише туристи, але й мешканці. Низька народжуваність, смертність під час війни, внутрішньо переміщені особи і ті, хто шукають прихистку за кордоном – все це ті фактори, які дуже швидко змінюють підходи у містобудуванні.

Ми не можемо просто усунути людський фактор у містобудуванні і все цифровізувати, як це дехто пропонує. Кожне місто має право створювати свої правила забудови і вимоги для забудов. Тоді в них буде індивідуальність. Ви коли їдете в Лондон, то це не Париж, а коли в Париж, то це не Венеція. Так от саме індивідуальність міст – це їхнє право боротися за мешканців і тут гідним прикладом є мер Миколаєва. Він прекрасно розуміє, як йому важко втримувати мешканців, не кажучи вже про те, щоб залучити нових.

Повне інтерв’ю Ганни Бондар громадській ініціативі “Голка” можна прочитати за посиланням.

Рекламні блоки дають нам змогу залишатися незалежними ЗМІ, а вам - отримувати найсвіжіші новини під ними. Scroll down!