Феміністка з Дніпра Ольга Полякова: Коли не буде різниці між зарплатою жінок та чоловіків, можемо святкувати (відео)

У гостях 49000.com.ua Ольга Полякова —  засновниця громадського руху, “Gender Stream”. Вона підтримує інтерсекційний фемінізм. Інтерсекційний фемінізм —  це про перетин дискримінацій та про захист прав цих жінок. “Gender Stream” — це громадська організація, яка була заснована Ольгою та Наталію Макухою ще у 2015 році. Громадська організація займається популяризацією феміністичних та екологічних ідей, повагою до жінок, дітей та співпрацює з сектором безпеки, зокрема з поліцією та з ДСНС.

Про “Gender Stream”

В  “Gender Stream” ми започаткували курси по самообороні серед дівчат у 2016 році після того, як до мене пристав чоловік на вулиці. Тоді я закликала дівчат якось об’єднуватися  в групу і ходити на курси. Потім це переросло в проектну діяльність. Це було ефективно. Чому? До курсів в місті Дніпро було 29 викликів поліції з приводу домашнього насильства на добу, а після півроку проведення курсів — 49 викликів. Це говорить не про те, що кількість домашнього насильства збільшилася. Це свідчить про те, що кількість жінок готових говорити про те, що вони є постраждалими від домашнього насильства, збільшується завдяки курсам по самообороні. Жінки відчули сили говорити про це. І це дуже добре. Такі курси стають популярними по всій Україні. Ми надаємо не тільки інформацію про самооборону, але й психологічну та юридичну допомогу.

Ми проводилимо мітинги та акції, тому що це раніше був наш єдиний інструмент боротьби. На сьогодні ми розширили сферу своєї діяльності і стали більш ефективними. На сьогодні ми не виходимо на марші. Бо це дуже ресурсозатратно. Для цього потрібно приділяти багато робочого часу, а ми краще його витрачатимемо на справжню роботу — дбати про безпеку. На жаль, на жіночі марші нападають чоловіки. Тому просвіта та конструктивний діалог сьогоднішній наш інструмент.

— Чи є у Дніпрі сексистська реклама?

— Так від “інтернет провайдера” була сексистська реклама раніше. Я дуже багато говорила з власниками, і з тими, хто робить цю рекламу. Більше сексистської реклами від “цього провайдера я не зустрічала”. І це частково здобуття правильно налаштованого діалогу з власниками бізнесу. Вони зрозуміли, що сексизм, це неповага до жінок, до їх матерів, та доньок, та до будь-якої жінки у суспільстві. І сексизм вже не продає. Адекватні люди з грошима вже не будуть купувати якийсь товар, який рекламують таким чином.

— Навіщо потрібні фемінітиви?

— Я зараз дуже позитивно ставлюся до фемінітивів. Вперше я почула їх від кандидаток філологічних наук у академічній феміністичній спільноті. Як людина, яка звикла до російської мови у місті Дніпро, в мене, як то кажуть, різало вухо, сіпалось око і волоси стали дибом від тих фемінітивів.  Ще Дмитро Яворницький, який є засновником нашого музею в Дніпрі, використав в своєму словнику 12 фемінітивів. Фемінітиви — це власне українське походження слів. Як правильно вживати фемінітиви можна подивитися на сайті Міністерства освіти.

Розумієш, наприклад, у директора прізвище Нагайко. І одразу виникає асоціація в голові, що —  це чоловік. Якщо використовувати фемінітив “директорка” Нагайко зробила відкриття, то ми підкреслюємо присутність жінок у економічній та науковій сферах. Тільки-но сьогодні прочла статтю про десять видатних науковиць в Україні. Я не знала до цього жодної з них. Серед них є докторки математичних наук та є й такі, що займаються нейробіологією. Це дуже розумніжінки, які живуть в Україні!

— Чи потрібно святкувати 8 березня?

— Для людини, з якою я живу, не потрібно святкувати “8 Березня” аби зробити мені подарунок. Я би хотіла звернутися до тих людей, які кажуть, що — це радянське свято. Почитайте історію України та виникнення його в світі. Сто років тому жінка не могла піти на виборчу дільницю і проголосувати за того, за кого хотіла. Я кажу за того, бо тоді ще жінки не могли балотуватися. Жінки не мали права при розлученні на свою дитину та не мали права і подати на це розлучення, вони терпіли домашнє насильство. І на жаль, навіть сьогодні залишаються терпіти.

Це не є комуністичним святом. В країнах радянського союзу було прийнято “святкувати”, наче як день краси, “нежности”. Можемо навіть згадати ці старі листівки, де жінкам писали: «Бажаємо тобі краси, ніжності,  й “терпения”». І щоб оце жінка терпіла й терпіла та виносила на собі подвійну або потрійну роботу. 

Коли маркетологи користуються оцими меседжами “Подаруйте день краси” або “День весни”. “8 Березня” — це не день краси, або день весни. Це міжнародний день боротьби за права жінок. І на жаль, нам ще є за що боротися. Коли не буде різниці між зарплатою жінок та чоловіків на одній і тій посаді, ми можемо святкувати. А поки що ми просто відмічаємо цей день, але в жодному разі не святкуємо. “8 Березня” — це день, коли жінки можуть вийти на площу і заявити про свої права. Це міжнародний день солідарності всіх жінок.

— За які права жінок ще потрібно боротися?

— Частина роботодавців задають такі питання при працевлаштуванні. “Вы замужем? А детей народжувати будете? А з ким ви дитину залишите, коли вам потрібно буде як журналістці поїхати там кудись на нічну зйомку? З ким ти залишиш дітей?” Чоловікам таких запитань не ставлять.

На жаль, великою проблемою є домашнє насильство. В Дніпрі, у поліцію надходить в середньому 49 викликів на добу від жінок про домашнє насильство. Зазвичай постраждалимистають жінки та діти. Але діти не вміють говорити про це. Також дуже важливо працювати з дітьми та підлітками, щоб вони не стали постраждалими від насильства.

— До кого звертатися жінкам за допомогою?

— Ми створили сайт з переліком організацій та державних установ, що надають допомогу постраждалим від домашнього насильства http://www.pobach.info/.

Треба звернутися по допомогу до близьких. Але не треба слухати родичів, або подруг, які кажуть: “Какой, никакой, но есть отец для твоих детей”. Ні. Якщо людина систематично б’є іншу людину, це вже не є нормальними відносинами. В таких відносинах не виросте нормальна дитина.

— Чи допоможе поліція?

— Звернутися до поліції жінка може. І важливо, аби вона звернулася. Бо є законодавство, яке може захистити жінку. Наприклад, тимчасовий припис. Якщо жінка викликає поліцію, то вони приїжджають зі спеціальною службою “ПОЛІНА”, аналізують ситуацію в домі і виписує припис. Наприклад, не наближатися до квартири або будинку, де проживає ця жінка з дітьми, або сама жінка протягом 10-ти днів, навіть, якщо це приміщення належить чоловіку.

— Чого ще не вистачає українським жінкам?

— Я один раз була в Іспанії. Для мене це країна мрії. Там жінки більше займають місць в парламенті. У них є спеціальна програма по захисту жінок, які постраждали від домашнього насильства і захисту прав дітей. У них є багато корегуючих програм для насильників. Можна перестати бути насильником, якщо працювати над собою і визнати, що ти в цій системі і вдарив жінку. 

На жаль, в Україні немає такого. Для наших державних чиновників дуже важливо аби все було прописано на законодавчому рівні. Але в законодавстві не прописано обов’язкової корегуючої програми. Відповідальним за коригуючу програму Міністерство соціальної політики, але насправді чітко не прописаний алгоритм дій, де і хто має займатися цією проблемою. Державного шелтеру в Дніпрі немає. Ми дуже сподіваємося, що міська рада Дніпра все ж таки побудує притулок для постраждалих від домашнього насильства і запросить дійсно професійну команду аби допомагати людям, які опинилися в цій складній ситуації.

Редакція 49000.com.ua дякує за приміщення Галереї Артсвіт.

Рекламні блоки дають нам змогу залишатися незалежними ЗМІ, а вам - отримувати найсвіжіші новини під ними. Scroll down!